Музика на полотні

У Центрі української культури та мистецтва відкрили персональну виставку заслуженого діяча мистецтв України Олеся Солов’я “Мистецький образ — пори року”. Експозицію приурочили до 60-річчя факультету теорії та мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України.

Автори проєкту від НАОМА — Тетяна Гончаренко та Ганна Андерс, від ЦКУтаМ — Ольга Музиченко, його автори — Стелла Мамикіна і Сергій Григор’єв, а також студенти ІІ курсу факультету теорії та історії мистецтв Академії. Виставка є продовженням навчально-виставкового проєкту “Моя перша виставка”, який реалізовують самостійно студенти НАОМА.
Олесь Соловей закінчив Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка. Згодом — Українську академію мистецтв (нині НАОМА) у майстерні монументального живопису Миколи Стороженка та Василя Чебаника. Понад чверть століття викладає на кафедрі живопису та композиції Академії, з 1 січня минулого року виконує обов’язки завідувача цієї кафедри. Він — лауреат Премії імені Михайла Бойчука, нагороджений срібною медаллю НАОМА та медаллю “Золотої фортуни”.
Олесь Соловей відомий як монументаліст, що створив величні образи святих у Церкві Миколи Притиска під керівництвом свого вчителя Миколи Стороженка. Автор панно, фрескових розписів у музеях, храмах, будівлях Києва та Івано-Франківська. Виставка знайомить зі зразками академічного живопису.
Організатори експозиції переконані, що пейзаж — це музика на полотні. А пори року — одна з найпопулярніших тем у живописі й музиці. Адже в підтексті пори року — саме життя людини, або етапи творчості художника.
Створюючи полотна, митець передає любов до українського пейзажу та настрій, яким надихає його навколишній світ. Це діалог художника з природою, без якого картина залишається німою. Тема пір року знаходить відгук у найвибагливіших відвідувачів виставки. Допомагає пройти не тільки сезонами річного циклу, а й стежинами його біографії. Ці роботи спонукають озирнутися, подивитися на себе, зупинитися на хвилинку й оцінити красу природи навколо.
Відкриваючи виставку, директор Центру української культури та мистецтва Світлана Долеско зізналася: коли готували експозицію, вона по кілька годин розглядала деякі картина, а й зараз відкриває для себе в них багато нового. У час смартфонів та гаджетів художник зумів побачити неповторну красу природи. Проректор з науково-педагогічної роботи НАОМА, народний художник України Андрій Яланський відзначив, що протягом року це вже третя персональна виставка О. Солов’я, подякував студентам за її професійну підготовку. На переконання декана факультету теорії та історії мистецтва, заслуженого діяча мистецтв України Вікторії Мазур, студенти створили справжнє свято для викладачів та ректорату, подякувала за спів­працю Центру української культури та мистецтва. Проректор з наукової роботи Академії, кандидат мистецтвознавства Остап Ковальчук підкреслив, що такі виставки — унікальна можливість для студентів-мистецтвознавців поспілкуватися з автором у реальному галерейному просторі. А генеральний директор Державного заповідника “Стародавній Київ” Михайло Федорін запропонував Олесю Солов’ю провести наступну персональну виставку в цьому заповіднику.
— Це десятий проєкт НАОМА,
що відбувається в стінах Центру, — наголосив Олесь Соловей. — Я був студентом Академії, потім аспірантом, нині в ній викладаю. Всі мої роботи, починаючи з 1988 року, перебувають у силовому полі НАОМА, спорідненості душ прекрасних вчителів, колег, студентів. Для студентів це перший досвід кураторської виставки. Ви набуваєте досвід спілкування з авторськими роботами. По суті — це ваш майбутній плацдарм. Хочеться, аби в цих прекрасних виставкових залах представляли не лише класиків, а й твори сучасних митців. Для мене цієї виставкою важливо було показати, що я не лише викладач, а й митець. А душа художника завжди прагне творчості…
Відкриває виставку натюрморт Олеся Солов’я. Напевне, глядачі відчують елегійність, поетичність його весняних та осінніх пейзажів. Сонячними зимовими краєвидами художник показав себе як яскравий колорист, який прагне відобразити на полотні всю велич краси рідної природи.
Картина “Сільська пастораль” є зразком жанрового живопису. Окраса виставки — “Портрет баби Варки”, що створений ще у студентські роки. На ньому селянська жінка, якій на той час було вже 85 років. Але вона вольова, енергійна, харизматична. І представляє собою образ української жінки — хазяйки своєї долі.
У роботах останній років зовсім інший погляд на світ. Філософське сприйняття буття, відстороненість. І сприйняття Всесвіту як єдиного цілого, гармонію людини і природи, неба і землі.

Власн. інф.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment