Володимир КАРАЧИНЦЕВ
Діджиталізація. Від англійського digitalization. Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав цей неологізм словом 2019 року. Означає широке впровадження цифрових технологій у суспільне життя. Цифровізація. Точніше: “цифрова трансформація” суспільства. Трансформація — це процес. У рамках тренду глобальної цифрової революції. За цим новим (для багатьох) словом криється зміна епох. Епоха нових технологій визначає розрив між суб’єктами цивілізаційних процесів. І виявляє наше місце і перспективи у цих змаганнях.
Слово вийшло з надр ІТ і вже знайшло своє місце у сфері державного управління. Глобально. Цьогоріч було створено Міністерство цифрової трансформації України, яке планує цифровізацію держави. “Держава в смартфоні” — вислів формулює важливий тренд року, що минув. Діджиталізація реформ в економіці не заміняє, але мала би їм сприяти. Якщо їх впроваджувати.
На відміну від попередніх років: 2018-й
— Томос, 2017-й — безвіз, 2016-й — корупція, 2015-й — блокада, 2014-й — кіборги, 2013-й — Євромайдан, перемогло начебто “неполітичне” слово. Так його схарактеризували ЗМІ.
Цифровізація ж має сокриті смисли. Йдеться про суть політики. За цим словом — глобальне системне бабло. І певний проєкт. У центрі сучасної цивілізаційної моделі стоїть банк. Звідси потреба у big data. Усе пораховано на століття вперед. Звісно, з метою прибутку. Надра, споживання, демографія. Число — символічний образ майбутнього, визначає майбутній світовий порядок. Це і цифрономіка і цифрові технології в медицині, в космічній галузі й т. ін. Зрозуміло, за американськими лекалами виробництва і споживання. Принаймні там — основні господарі грошей, режисери і сценаристи футуристських блокбастерів, які форматують майбутнє, штаб-квартири структур, важелі й механізми впливів: кредитні картки, інформаційні системи, соціальні мережі тощо.
Торік у Франції словом року було обрано неологізм номофобія (nomophobie) — боязнь зостатися без мобільного телефону. І у нас ставлення до нових технологій — від цифроманії до цифрофобії. Однак закцентую ще раз: монофобія, цифрофобія як і -манія — це рівень побуту, а не суть.
Відомо, що інтернет, соціальні мережі можуть активно впливати на колективну свідомість, аж до розхитування суспільства. Особливо в умовах гібридної війни. Стратегічно — аж до змін культурної матриці. Гадаю, створення Міністерства сприятиме концентрації державної волі на забезпеченні наших інтересів у сфері нових технологій, зокрема безпеки інформаційного і телекомунікаційного просторів. Позаяк навіть поверховий аналіз функціонування в Україні основних операторів у цих сферах виявляє гостру потребу у відповідних заходах захисту.
Щодо впливу соціальних мереж на колективну свідомість. У 2016 році ми з цікавістю відслідковували викриття впливу російських професійних “цифровиків” на перебіг виборчої президентської кампанії у США. Сам шеф Фейсбуку Цукерберг, працівники “Кембрідж Аналітика” давали пояснення в американському Конгресі, викриваючи способи впливу…
Втім, сьогодні, попри активне медійне висвітлення зусиль представників Демократичної партії США запустити процес відставки чинного президента Д. Трампа, американський словник Вебстера проігнорував слово імпічмент, як на мене, найбільш вживане, і обрав словом 2019 року неочікуване they — “вони”, “деякі”. Нейтральний до статі займенник — для визначення тих, хто не хоче асоціювати себе зі своєю біологічною статтю (ні чоловічою, ні жіночою). Суттєву роль у виборі відіграла ЛГБТ-спільнота. Повторюсь: завдяки соціальним мережам та інтернетним пошуковим системам. Очевидно, деперсоналізація людини входить в якийсь ширший діджитальний футуропроєкт…
Редактор словника Пітер Соколовський пояснив, що словом зацікавилися після виступів декількох знаменитостей. Ідеться передусім про 22-річну модель Осло Грейс, яка називає себе “небінарним трансгендером”. За її словами, вона відчуває себе “деякими хлопчиком і дівчинкою”, а свою власне біологічну стать вважає за краще не розкривати. До Грейс долучився співак Сем Сміт, котрий (чи вже котрі) просить називати себе “вони” замість “він”… У постах в Інстаграмі вони описують свої непрості екзистенційні психологічні переживання…
Отакі проблеми на тлі масштабних пожеж у Каліфорнії. До того ж, пожежі вирували у Бразилії, Росії, Австралії й призвели до смерті значної кількості людей, тварин, птахів… Загострена увага громадськості до кліматичних змін спричинилася до вибору словом року climate emergency — надзвичайний стан у цій сфері. За версією Оксфордського словника.
P. S. Проблеми з кліматичними змінами відчувають усі, включно з трансгендерами, бо двоокис вуглецю матиме негативний вплив на спільне довкілля. А от описані проблеми гендерної ідентичності у творчих американців, гадаю, для більшості українців малозрозумілі. Особливо в умовах реальних воєнних загроз та й просто екзистенційних викликів. Надворі зима…
Втім, діджиталізацію не зупинити. Тож у ногу з часом, пошуковуючи і захищаючи свої інтереси!
Шануймося!
