Спогади з «Парнасу на Видубичах»

Надія КИР’ЯН
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА

Читачі “Слова Просвіти” знають журналістку Маргариту Довгань за серією публікацій про історії поранених воїнів АТО, яких вона відвідувала у київському шпиталі на Печерську від початку російсько-української війни. Ці замальовки склали основу її книжки “Шпитальні нотатки” (Київ, 2018, видавництво “Кліо”). Нещодавно у Націо­нальному музеї літератури України авторка презентувала нову книжку “Ріка життя”, яка щойно вийшла у тому ж видавництві.
Нову книжку складають три розділи: розлоге інтерв’ю з Василем Овсієнком про її майже 90-річний життєвий шлях, рідних та друзів авторки, серед яких чоловік, відомий скульптор Борис Довгань, дочка, талановита художниця-реставраторка Катерина, онука Стефанія Довгань, талановита оперна співачка, відома в Україні й за її межами, поети і прозаїки Іван Дзюба, Іван та Надія Світличні, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ліна Костенко, Борис Мозолевський, Ігор Калинець, Леопольд Ященко — усі найвідоміші митці та громадські діячі-шістдесятники; у другому розділі “Життєві миті” — “Чернетка листа до Василя Стуса” 1985 року (“дорога світлинка життя, невідомо, чи лист дійшов тоді до Василя, мабуть, в архіві КГБ лежить”, — міркує авторка) та новий лист до Стуса в інші світи, в якому розповідає про сучасні події, а також інші замальовки-світлинки про високі миті життя, про людей “які нам світять”; у третьому розділі справжня інтрига — власні поезії пані Маргарити, які вона досі нікому не показувала (а даремно) і які наважилася опублікувати завдяки видавцям.
Маргарита Костянтинівна — “воїн за Україну”, як її назвали друзі-атовці, талановита журналістка з поетичним мисленням, видатний педагог — про що свідчать неординарні успіхи її дочки та онуки (вихованню дітей і не лише своїх присвячено левову частку часу мами-бабусі). Заради онуки пані Маргарита організувала “Парнас на Видубичах” — постійно діючі вечорниці, на яких онука Стефанія, її однокласники, сусіди, знайомі читали поезії, виконували музичні твори найкращих українських митців, демонстрували власні мистецькі спроби (вірші, малюнки тощо). А після цього чаювали зі смачними пирогами випічки бабусі Рити. На вечорах виступали сучасні автори, “молоденький Іван Драч”, як пише Маргарита Костянтинівна, Тарас Компаніченко та ін. Ці вечори виховали багатьох патріотів-митців.
На презентації “Ріки життя” друзі-атовці нагородили авторку медалями: “Чи влада відмітить Вашу працю — невідомо, а ми вже відмічаємо”. Її вітали народні депутати України минулих скликань Іван Заєць, Олександр Сугоняко, Володимир Шовкошитний, письменники, журналісти, видавці, друзі, зокрема директор видавництва “Кліо” Віра Соловйова та редактор книжки. Стефанія Довгань зі своїми колишніми однокласниками виконала колядку, яку друзі вивчили на вечорницях у пані Маргарити, а потім ще й арію з опери, яку присвятила пам’яті дідуся Бориса. На вечорі панувала радісна невимушена атмосфера добра і світла, адже “світло бачиться тоді, коли світло в очах твоїх є” (Григорій Сковорода). Цією фразою видатного філософа завершується книжка. А Маргарита Довгань живе за цією філософією, тому додає сили й наснаги всім, хто її знає. Адже душа вічно молода і допомагає долати всі життєві труднощі, яких на віку було чимало, про це вірш пані Маргарити з третього розділу книжки:

Оновлення
Зручно
вмостилась
на теплому боці землі,
вкрита
зеленими долонями лісу.
Легенько похитує
вітер
гойдалку гір
і — тиша,
несамовита тиша
оновлює
тіло і мозок.
Тиша…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment