Порівняльний аналіз концепту «мова» в українській та російській лінгвокультурах

Анастасія ДУМБАДЗЕ,
докторант Батумського державного університету ім. Шота Руставелі

Одним із напрямів, який у наш час інтенсивно вивчають у рамках лінгвістичних досліджень, є лінгвокогнітивний аналіз концептів як предмет дослідження лінгвокогнітивної концептології. Серед завдань лінгвоконцептології варто виокремити такі: максимально повне виявлення складу мовних засобів, які репрезентують досліджуваний концепт; моделювання змісту досліджуваного концепту як глобальної ментальної одиниці з національно-специфічним забарвленням; визначення місця концепту в національній концептосфері та багато інших [1, с. 9].
Мовні одиниці, які репрезентують концепт, є частиною не тільки мовної системи, а несуть у собі культурну складову. Тож неможливо не згадати давно визнаний у лінгвістичній науці постулат про взаємозв’язок мови і культури. Ці два “кити” є формами свідомості людства, висловлюють суспільні розумові процеси і ментальність нації. Крім того, їхній розвиток відбувається з постійною двосторонньою взаємодією, взаємозбагаченням.
Концепт — це репрезентант відповідного взаємозв’язку мови та культури. Таким чином, вивчення змістовної сторони концепту можливо тільки при комплексному погляді: мовної та культурної оцінки. За словами С. Х. Ляпіна, концепти — своєрідні культурні гени, що входять у генотип культури [2, с.18].
У наш час ніхто не заперечує постулату про індивідуальність кожної культури. У кожного народу є неповторна культурна спадщина, яка знаходить своє відображення в різних формах, зокрема в мові. Концепти вже довгий час вивчають не тільки в межах однієї культури, однієї мови, а й у порівнянні двох або кількох культур/мов. Ми можемо зустріти багато наукових праць із порівняння концептів у російській та англійській, російській та німецькій мовах. Ці мови не є спорідненими, культури цих народів мають багато суттєвих відмінностей. Звичайно ж, при дослідженні концептів у такому ракурсі відкривається велика лінгвокультурологічна різниця. Але чи можна знайти таку саму істотну різницю в змістовному плані концептів у близькоспоріднених мовах? Відповіддю на це питання може бути наукове дослідження на прикладі аналізу деяких концептів, який наведено у статті.
Для дослідження ми застосуємо дві близькоспоріднені мови — українську та російську. Українська і російська — мови однієї групи східнослов’янських мов, починаючи з XI століття ці мови почали окремий розвиток, хоча і з постійною значною або частковою взаємодією. Якщо в українській і російській мовах у різні епохи могли відбуватися схожі процеси, то варто відзначити, що культури двох народів розвивалися під впливом різних історичних подій, різних політичних рішень і соціальних процесів. Через це в українській і російській культурах існує неповторне розмаїття і безліч відмінностей. Ці відмінності неминуче відбиваються в мові, зокрема в семантичних ознаках концептів як культурних репрезентантів у мові.
У цій статті на прикладі аналізу концепту “мова” в українській та російській лінгвокультурах продемонстровано лінгвокультурологічні особливості концептів хоч і в близькоспоріднених, але різних культурах.
Вибір концепту “мова” аргументований тим, що він є одним із базисних концептів у концептуальній картині світу на рівні з такими концептами-константами, як сім’я, добро, любов тощо. І вивчення його семантичних ознак може бути важливим для визначення або пояснення ознак інших концептів, оскільки концепти не можуть не перетинатися в своєму семантичному наповненні через існування в рамках однієї концептосфери і однієї культури.
Поняття “мова” дуже багатогранне і різностороннє. В нашому дослідженні ми оперуватимемо значенням його як засобу спілкування, засобу вираження культури.
Проведення дослідження концепту “російська мова” полегшує наявність дисертаційного аналізу, проведеного науковцем Л. А. Тавдгірідзе. Згідно з її висновками, ядерні ознаки концепту “російська мова” такі: багатий, красивий, складний, виразний, рідний. При цьому в ближній периферії вказуються ознаки: грубий, великий, могутній, міжнародний і багато інших [6, с.14].
Не заглиблюватимемося в інші (далека, крайня периферія) виявлені ознаки концепту, бо це дослідження дуже об’ємне і багаторівневе. Вважаємо за доцільне зупинитися на зазначених вище ознаках ядерної та ближньої периферійної зони концептів.
Дослідження цих ознак стосовно концепту “російська мова” було проведено на рівні дисертації. Подібних дисертаційних досліджень концепту “українська мова” у відкритому доступі виявлено не було. Тому в своєму порівнянні спиратимемося на опис цього концепту на рівні наукових статей, монографій.
Завдяки аналізу пареміологічного фонду, висловлювань українських поетів і прозаїків, практично беззастережно можна виділити ознаки концепту “українська мова”, які були б в обов’язковому порядку визнані ядром цього концепту при розробці його ядерної структури. Серед таких ознак варто виокремити: “рідна”, “милозвучна”, “калинова”, “солов’їна”, “материнська”. Як бачимо, подібних визначень (крім “рідний”) не виявляється щодо опису концепту “мова” в російській мові не тільки в ядерній або ближній периферійній зоні, вони відсутні загалом.
Деякі з цих слів ( “милозвучна”, “калинова”) є в певному сенсі неперекладними стосовно російської мови. Вираз “у певному сенсі” вжито не випадково, оскільки все ж переклад цих одиниць можливий: (укр.) “милозвучна” — (рос.) “милозвучная”, “благозвучная”; (укр.) “калинова” — (рос.) “калинина”. Але у процесі такого перекладу абсолютно втрачається смислове навантаження слів, експліцитна та імпліцитна інформація, яку несе в собі слово/вислів.
Вислів “милозвучна мова” має глибокий сенс, пов’язаний з фонетичними (вокальними) особливостями української мови і її звуковим сприйняттям і своїм народом, й іншими національностями. Українська поезія, народна творчість порівнюють українську мову з піснею солов’я. Тому разом з епітетом “милозвучна” нарівні частовживаним є епітет “солов’їна”. Такі асоціації, звичайно ж, підкріплюють реальні вокальні особливості мови: плавність вимови, невелика кількість збігу приголосних і відповідно збагачення мови голосними.
Складність перекладу виразу “мило­звучна мова” на російську мову полягає в багатогранності цього виразу. Воно несе в собі значення ніжності й м’якості вимови, гармонійного потоку слів, який можна порівняти з мелодійною українською піснею, та багато інших відтінків значень.
Цікавішою є ознака “калинова мова”, яку не можна прямо перекласти російською мовою і яка так само, як і епітет “милозвучна”, не є характеристикою концепту “російська мова”. В Україні дерево калина — символ країни. Його символічність вбачається в усній народній творчості українського народу: в численних піснях про калину, в прислів’ях, приказках, загадках. Калину дарують молодятам у день весілля в букеті з дубом як символ любові й міцності нової сім’ї. Країну Україну на різноманітних ілюстраціях зображують дівчиною з калиновим вінком на голові [5].
Вислів “калинова мова” не несе прямого значення. Він дуже багатогранний і глибинний. Пояснити його можна тільки описово, без можливості точної передачі повного сенсу. Вираз “наша мова — калинова” говорить про ніжність української мови, про щось глибоко рідне для серця і душі кожного українця, невід’ємне та особливе. Поява такого роду висловлювання в мові пов’язане з екстралінгвістичними чинниками культурних особливостей життя українського народу — з символікою, народною творчістю тощо.
Для підтвердження значущості подібних визначень вважаємо за потрібне навести деякі приклади з української народної творчості:
“Рідна мово! Рідна мово!
Як сопілка калинова,
Мова наших кобзарів. Рідна мово!
Рідна мово!
Пісня неньки колискова,
Шум калинових гаїв” [3, с. 1].
У цих кількох рядках вжито практично всі епітети для опису української мови. Крім того, порівнюється з піснею мами. Адже не дарма ядерною ознакою концепту “українська мова” можна привести ще один — “материнська мова”. Такий вираз пов’язано також із ментальними особливостями української нації. Так склалося історично, що країна Україна для свого народу асоціюється з дівчиною-матір’ю з важкою долею, але у неї все ще попереду, і діти її борються за її незалежність, процвітання. Відповідно ознака “материнська” є важливою характеристикою мови.
Таким чином, проведений аналіз показав наявність істотних, глибоких відмінностей у смисловому значенні концепту “мова” в російській та українській лінгвокультурах. Було виявлено, що значення концепту “мова” перетинаються лише в характеристиці “рідна мова”. Але інші семантичні значення суттєво відрізняються. Крім того багато епітетів — репрезентантів концепту “мова” є практично або зовсім неперекладними в парі українська — російська мова. Сформовані особливості тісно пов’язані з великою різницею між культурами російського та українського народів.
Проведений аналіз укотре підтвердив, що мовні одиниці в кожній мові — неповторні та є не лише фонетичним відтворенням у вигляді літер. Навіть якщо слова (як це є в українській та російській мовах) мають однаковий або дуже схожий звуковий склад, їх семантичне значення сформоване під впливом різних культурних процесів. Кожне слово (словосполучення/вислів тощо) наповнене неповторними особливостями культури народу і має досліджуватися лише через призму цієї культури.

Література:
Карасік В. І., Стернін І. А. Антология концептов / под ред. Карасика В. И., Стернина И.А. — М.: ГНОЗИС, 2007. — 512 с.
Ляпін С. Х. Концептология: к становлению подхода // Концепты. Научные труды Центрконцепта. Вып. 1. Архангельск, 1977. С. 11—55.
Мова — душа народу: матеріали бібліотек області до Міжнародного дня рідної мови та Дня української мови та писемності / Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. О. Ольжича ; уклад. О. Люблянська, ред. Г. Врублевська. — Житомир: ЖОУНБ ім. О. Ольжича, 2015. — 47с.
Символіка українців: [Электронный ресурс]: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2#%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0.
Тавдгірідзе Л. А. Концепт “русский язык” в русском языковом сознании. Специальность 10.02.01 — дис. кандид. филол. наук // Воронеж. 2005.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment