На завершення розмови «про інше»

О. МАЧУЛА,
голова ГО “Українське товариство “Просвіта” Миколаївщини

У “Слові “Просвіти” (ч. 4, 23—29 січня, 2020 р.) було надруковано статтю під заголовком “Чому “російський” та “український”?”, у якій ідеться про звернення членів Миколаївського МО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка (згідно з текстом статті) Леоніда Ігнатенка та Олександра Малицького. Їм незрозумілий сенс слів “російський” і “український” у назвах провідних миколаївських театрів, “але ж розмова про інше”.
Миколаївський міський осередок “Просвіта” імені Миколи Аркаса було створено рік тому десятком просвітянмиколаївців, небайдужих до долі України та Миколаївщини. Нині його чисельність суттєво зросла. Весь час, поряд із проведенням потужної просвітницької роботи в російськомовному Миколаєві, осередок боровся за своє визнання, оскільки керівництво обласної “Просвіти”, яка останні кілька років існувала фактично лише на папері, не хотіло реєструвати його у своєму складі. Тільки восени аркасівцям нарешті вдалося домогтися реєстрації, а потім і оновити керівництво “Просвіти” Миколаївщини. Та на цьому труднощі й непорозуміння не скінчилися…
Не повторюватиму змісту самої статті, лише уточню деякі деталі.
Це вже третє звернення авторів допису за короткий проміжок часу з цього приводу. Перше — до керівних органів осередку в кінці минулого року; його було розглянуто Загальними зборами 04.01.2020 р., а друге — до колективів Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру (розглянуто і надана відповідь) та Миколаївського академічного театру драми та музичної комедії (у процесі вирішення), — у середині січня ц. р.
Однак заявники чомусь не повідомили редакції газети про ці обставини. Можливо, тому, що після ретельного обговорення відхилили запропонований паном Ігнатенком проєкт звернення як недостатньо обґрунтований і передчасний. Натомість було вирішено доручити Правлінню детально вивчити ситуацію щодо назви Художнього театру і за наслідками роботи звернутися до його колективу з пропозицією ініціювання перед Миколаївською облрадою питання про вилучення з назви закладу культури слова “російський” та присвоєння йому імені М. Л. Кропивницького.
Щодо вилучення слова “український” із назви Театру драми та музичної комедії, враховуючи події останніх років у Криму та на Донбасі, а також з огляду на занадто велику перевагу російськомовного населення у м. Миколаєві над українськомовним, збори визнали його ініціювання передчасним. Правлінню було доручено вивчити питання можливості присвоєння театру імені Миколи Аркаса та підготувати відповідне звернення до його колективу. Ці рішення підтримали всі учасники зборів, за винятком заявників.
Попри це Л. М. Ігнатенко і О. Г. Малицький всупереч вимогам статутів головної та обласної організацій “Просвіти”, Положенню і рішенню вищого керівного органу Осередку продовжили самостійно вирішення цього питання і фактично ввели в оману редакцію газети і стосовно необхідності і своєчасності такого звернення, і його підставності та спрямування.
Так, за повідомленням директорахудожнього керівника Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру Артема Свистуна, ще в листопаді 2018 року його колектив звернувся до Миколаївської облради з клопотанням про зміну назви комунального закладу на “Миколаївський академічний художній драматичний театр”!
То що ж незрозуміло Ігнатенку і Малицькому?
Що український народ шостий рік веде війну з російським агресором, який ставить за мету знищення всього українського і самої держави Україна?
Що вилучення терміна “український” з назви одного з провідних театрів Миколаївської області, з питанням входження якої до складу України разом з іншими територіями південносхідного регіону Путін має наміри “ще розбиратися”, сьогодні тільки посилить позиції агресора?
Що зміна назви комунального підприємства — це компетенції його власника, а не трудового колективу?
Що самі заявники, будучи членами Миколаївського міського осередку “Просвіта” ім. М. Аркаса Громадської організації “Українське товариство “Просвіта” Миколаївщини”, зобов’язані виконувати рішення його Загальних зборів?
Натомість виникає інше запитання: показовоформалізована активність Л. Ігнатенка і О. Малицького — це намагання зімітувати свою активність, заявити про себе широкому загалу, натякнути на свою значимість чи спроба внести розкол у лави просвітян Миколаєва і допомоги ворогам “Просвіти”, України і всього українського?
Отже, таке протиставлення своєї, м’яко кажучи, необґрунтованої точки зору окремими учасниками позиції всієї організації, до того ж, закріпленої вищим керівним органом – це оте “інше”, яке не тільки порушує статутні документи всієї системи “Просвіти”, а й змушує колектив первинної та обласної організацій звернути увагу на питання внутрішньої безпеки.
Але маю надію, що з тим просвітяни Миколаївщини впораються з честю.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment