Перша українська «Школа гри на фортепіано»

Ольга КУШНІРУК,
кандидат мистецтвознавства
У Будинку органної та камерної музики Білої Церкви відбулася непересічна подія музичного простору сьогодення — презентація унікального за задумом видання “Школа гри на фортепіано” заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премій ім. І. Огієнка, А. Веделя, доцента Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського  Олександра Яковчука. Презентацію, зініційовану директором Білоцерківської школи мистецтв № 1 Лесею Крижешевською, проводили у рамках засідання обласного методичного об’єднання секції “спеціалізованого фортепіано” закладів початкової мистецької освіти Київської області, де з новою збіркою митця познайомилися педагоги-піаністи багатьох шкіл Київщини.

У вступному слові щодо ідеї безпосередньої зустрічі з Олександром Миколайовичем Л. Крижешевська, представивши гостя, розповіла про гарні творчі відносини колективу школи з композитором, велике зацікавлення педагогів і дітей його музикою, охоче включення її до педагогічного репертуару.
Виступ кандидата мистецтвознавства, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ольги Кушнірук стосувався естетичних констант художньої постаті О. Яковчука. Музикознавець розкрила перед присутніми риси універсалізму артистичної постаті митця, що простежуються у широкій палітрі жанрового вибору (ораторії, симфонії, концерти, камерні кантати, обробки народних пісень, духовні композиції, камерно-інструментальна музика тощо). Провівши паралель із засновником української світської композиторської школи Миколою Лисенком, вона зауважила як пріоритетну рису різновекторне опрацювання й переосмислення національних джерел, плекання української інтонаційності як вияв ментальної етнорепрезентації у музиці, а також відчуття композитором вимог сучасності (у виборі тематики і засобів її втілення).
Своїми висновками щодо апробації “Школи гри на фортепіано” О. Яковчука поділилася викладач-методист, завідувачка фортепіанним відділом Білоцерківської школи мистецтв № 1 Т. Євдокимова. Вона акцентувала увагу присутніх на педагогічному значенні збірки, формуванні її наповнення на засадах дидактичного принципу “від простого до складного”, на багатогранності художніх образів, наявності необхідних у класі фортепіано розділів (п’єси, старовинні танці, сонатини, поліфонічні форми, ансамблі, етюди).
Найціннішою частиною заходу була натхненно підготовлена доволі насичена прем’єра — концертна програма за участю учнів Білоцерківської школи мистецтв № 1 (викладачі Р. Лисенко, Т. Євдокимова, І. Некрилова, О. Клюшніченко, Н. Акастьолова, В. Бородіна, Т. Шад­ріна, Л. Михайлюк, О. Єсипенко, С. Нечипуренко, І. Сан­жарова, Т. Ткачова, В. Чепіног, А. Баранова, О. Підстепна, А. Бень), повністю укладена з творів “Школи гри”. Майже чотири десятки фортепіанних п’єс, що становили лише чверть масиву збірки, вперше продемонстрували увесь використаний автором спектр навчального матеріалу, показавши чудову вправність юних виконавців і у технічному втіленні, і в цілеспрямованому розумінні художніх образів. Так, колоритні приклади використання програмності, що неабияк важливо для дитячого сприйняття, становили п’єси “Жаб’ячий дует”, “Танець гномів”, “Зяблик і чорний ведмідь”, “Синички”, “Бурундук”, “Снігова баба”, “Їжачки”, “Танок бджілки”, “Маленький слоник”, “Біла сова”, “Котик з клубком”, “Білохвостий олень” тощо. З-поміж танцювальних жанрів було показано кілька вальсів, низка старовинних за походженням зразків — менует, екосез, полонез, гавот, тарантела, буре. Діти-піаністи виконали кілька мініатюр поліфонічного (фугета, канон) й інструктивного (етюди) спрямування, а також складніші за композиційними властивостями сонатини. У розділі фортепіанного ансамблю юні музиканти звуковими барвами надзвичайно рельєфно змалювали образи вимерлих доісторичних тварин — динозаврів (“Ігуанодон”, “Іхтіозавр”, “Бронтозавр”, “Птеродактиль”). Ефектним виявилися здійснені в джазовій манері ансамблеві обробки кількох українських народних пісень для фортепіано в чотири руки — “Во Вифлеємі”, “Бог ся рождає” (колядки), “Рекрутська”, “Як ішов я з Дебрецена”. На завершення програми до виступу долучився фортепіанний дует у складі дружини композитора, заслуженої артистки України, кандидата мистецтвознавства, доцента Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Надії Яковчук та Ольги Кушнірук, котрі віртуозно виконали зі згаданого опусу “Веснянку” та “Щедрик”.
Цікавий і напрочуд важливий мистецький проєкт Олександра Яковчука спрямований на збагачення навчального репертуару маленьких піаністів, розширення їхнього музичного світогляду на інтонаційно новаторському музичному матеріалі, з використанням поліфонічних прийомів з урахуванням напрацювань австрійської “нововіденської школи”, з елементами сонористики, модальної техніки, сучасної гармонії. В українській музиці це перший приклад композиторської “Школи гри на фортепіано”, що дає право визнати його автора відкривачем нових перспективних шляхів на теренах українського музичного мистецтва, що й успішно засвідчила прем’єра-презентація навчального посібника О. Яковчука для юних підкорювачів фортепіанної гри.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment