Презентація вертепівського «Літопису»

Валентина СЕМЕНЯК
Фото авторки
У приміщенні обласної Тернопільської “Просвіти” відбулася презентація “Літопису товариства “Вертеп” — другого і доповненого видання, присвяченого 30й річниці Товариства. Це спільний проєкт подружжя Надії та Петра Шимкових. Перший “Літопис” побачив світ 15 років тому, він був невеликий за форматом: перелік дат, кілька спогадів, трохи світлин.

— Цього разу ми вирішили до кожного згаданого року додати по кілька фотографій, адже вони були для нас знаковими. Остаточно всі дати ще не відновили. Це ще у майбутньому. Багато праці здійснено завдяки Оксані Гребеняк, художньому керівнику, яка вела записи упродовж останніх років. Друга частина щойно надрукованого “Літопису” — 10 спогадів членів Товариства “Вертеп”, — сказав член ради ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Петро Шимків. До спогадів долучилися наші духовні наставники Олег Герман, Михайло Чорнописький, Ігор Олещук.
— Літопис — це підсумок 30річної діяльності Вертепу. Це історія нашого Товариства і в його діяльності, і в постатях. Ми використовували багато фотографій. Саме завдяки їм можна було відродити в пам’яті всі події, які відбувались упродовж згаданого часу. Багато вертепівців погодились написати спогади про ті доленосні для кожного часи: як саме зароджувалось Товариство. Дуже дякуємо Олегу Герману, Михайлові Чорнопиському, який, до слова, був тоді викладачем у нашому педагогічному університеті. Це наші духовні батьки і духовні наставники. Вони завжди нас підтримували. Тішимося, що Товариство наше живе, а його робота і діяльність тривають у наших дітях. Готуючись до презентації видання, знайшла фотографію нашого дитячого вертепу за 2002 рік. У 2015 році сформувався новий дитячий вертеп, по суті, це вже діти тих дітей. Художнє оформлення здійснив незмінний художник нашого Товариства Володимир Окрутний. Був час, коли Товариство випускало друковані видання. Це і перша весняна збірочка про гаївки “Цвіт нев’янучої поезії” (упорядник Олена Стасишин — перший мистецький керівник), наша газета “Посвіт”, книжечки “Дарунки Святого Миколая”, “Христос родився”, “Україна понад усе”, видання про гаївки, зібрані етноекспедицією у 1992 році, збірник повстанських пісень “Лицарі волі”. Знаковою подією було святкування п’ятиріччя Товариства. Тоді воно організувало Всеукраїнську конференцію “Скарби українського народу у житті молоді”. Матеріали конференції були видрукувані окремим збірником.
Емблема товариства — зірка, яку несе пастушок, із дзвоником. Він будить людей, сповіщає про народження Ісуса Христа. І так само це символ відродження нашої держави України, — розповіла голова Тернопільської обласної організації “Ліга українських жінок Тернопільщини” Надія Шимків.
— Вертеп відіграв у моєму житті важливу роль, я віднайшов тут багато друзів, однодумців. Ми створили своє неповторне середовище, в якому дуже комфортно почуваємося. Стиль роботи змінився, змінились часи. З’явилась волонтерська робота, просвітницька, видавнича, — сказав Василь Когут, голова Товариства “Вертеп”.
— 1979 рік, перший Вертеп, тоді у Тернополі не було вертепів, ми були першими. Ми ходили містом, по знайомих, по родичах. А завершальний фінал був на залізничному вокзалі. Там було багато людей. Ми поставили своє дійство. Пригадую, стояли на сходах, а люди — на другому поверсі. І коли ми закінчили наш виступ, на нас згори посипались, як сніг, дрібні гроші. Це було дуже несподівано. З наших виступів зібрали кілька тисяч рублів і передали у Фонд спорудження пам’ятника Соломії Крушельницькій, — згадує Тарас Гребеняк.
На презентацію “Літопису” завітала велика Вертепівська родина Гребеняків: батьки Тарас і Оксана, доньки Мирослава, Василина, Марія, сини Маркіян, Устим. Не було тільки двох старших доньокстуденток — Соломії та Іванни. Але всі вони народилися з “Вертепу”. Хіба це не диво?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment