Сюрпризи від склерозу

Едуард ОВЧАРЕНКО
На суд театральної публіки Києва нещодавно представили виставу Вінницького академічного українського музично-драматичного театру імені Миколи Садовського “Селфі зі склерозом”. Виставу поставила головний режисер театру, народна артистка України Таїсія Славінська за п’єсою нашого сучасника, письменникагумориста Олександра Володарського.

Майя Михайлівна — головна героїня незвичайної комедії, якій виповнилося 88 років, стверджує, що любов — це найцінніше, що дарує людині доля. Жінка прожила довге життя і відчуває, що незабаром полине у засвіти. На жаль, своїми спогадами їй ні з ким поділитися. І співрозмовником стає її власний склероз.
— Коли мене питають, про що буде вистава, я завжди кажу: про любов, — розповідає пані Таїсія. — Нещодавно ставила дитячу казочку “Дюймовочка та Метелик”. Мене теж запитували, про що буде ця історія. Я відповідала: “Як про що? Про любов. Якщо немає цієї складової, тоді не варто братися за матеріал”.
“Селфі зі склерозом” — це гімн любові, котру жінка пронесла через все життя. Справа не в склерозі, не в болячках. Мене зачепила тема вірності першому коханню.
Артисти, які задіяні у цій виставі, — провідні актори нашого театру. Народна артистка України Клавдія Баріл грає Майю Михайлівну. Режисер і актор Григорій Сиротюк (Склероз) та Олександр Радько (Рома Оськін, Арчіл Олександрович Мікелтадзе, Веніамін Іонович Єсафов).
Ми співпрацюємо з художницею Тетяною ГусєвоюКовтун. Це була наша третя спільна робота. Відчуваємо з нею одна одну. Декорації — це куби різних розмірів. Кожен з них — певний шматок життя героїні. У нас багато таких кубиків. Разом вони складають її життєвий лабіринт. Також додали задзеркалля.
Існує неповторний ефект малої сцени, на якій граємо цю виставу. Проте показували її й на великій під час бенефісу Клавдії Баріл. Також грали “Селфі зі склерозом” на великій сцені під час гастролей у Кропивницькому.
Вистава розвивається, живе.
Плануємо і далі служити мистецтву, працювати, ставити нові вистави. На квітень запланована прем’єра постановки “За двома зайцями” Михайла Старицького. Ми, напевне, єдиний український театр, який ще не звертався до цього твору. Зрозуміли, що сьогодні цей матеріал актуальний як ніколи.
Відомий український режисер, мій педагог Валерій Пацунов працює над виставою “Гра в детектив” за п’єсою Анатолія Дяченка. До Міжнародного дня театру готуємо велику концертну програму “Магія театру”.
На київський показ вистави завітав автор, якого ми попросили поділитися своїми враженнями.
— У цієї героїні є прообраз — моя мачуха Марія Михайлівна, — розповів Олександр Володарський. — Я написав про неї багато оповідань і мініатюр. Зараз їй 92 роки. Мені запропонували створити п’єсу про цю жінку.
“Селфі зі склерозом” написав 2014 року. Нині її вже поставили у Київському національному академічному Молодому театрі, а також у театрах Одеси, Вінниці, Маріуполя, Кишинева, Чикаго, Благовіщенська. Бачив усі українські постановки. Якщо артистці з Вінниці, яка виконує роль головної героїні, 70 років, то київській — 28, а маріупольській — 85. Усі вони створили неповторні образи.
Вінницький театр зробив чудову виставу. Прекрасний акторський ансамбль. Особливо запам’ятовується Клавдія Баріл, яка грає Майю Михайлівну…
Столичний глядач мав можливість подивитися виставу “Селфі зі склерозом” на сцені Київського академічного театру “Колесо” у рамках Українського формату Міжнародного театрального фестивалю камерних вистав AndriyivskyFest. Бажаємо талановитій роботі вінничан потрапити до фінальної, міжнародної частини фестивалю.

Фото Олександра БЄЛЄНЬКОГО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment