Юрій КИСЕЛЬОВ,
член Правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, м. Умань
У січні виповнилося 78 років від дня народження видатного українського поета Івана Низового (1942—2011), уродженця Сумщини, який згодом деякий час прожив на Галичині, а переважну частину життя (майже 45 років!) — у найсхіднішому обласному центрі України — Луганську.
Хоч би де Низовий мешкав, він був і лишався Українцем із великої літери, щирим і чесним патріотом рідного народу та держави. Про це яскраво свідчать сотні його віршів — блискучих зразків громадянської лірики, як-от:
Затріщали підмостки й підпорки “вертепу”
І змаліли клейноди комунних часів,
І долинули грізно з козацького степу
Відголоски забутих давно голосів.
І зійшовся народ під Богдановим дубом,
І Тарасовим словом народ мій прозрів,
Щоб молитись Вкраїні під вічним
Тризубом,
Під вогнем синьо-жовтих її прапорів.
Ці рядки Іван Низовий написав на зорі української Незалежності, коли нація була сповнена надіями, а на невиправно червоній Луганщині вже готувався московський реванш, що через роки матеріалізувався в колабораціоністській так званій “ЛНР”. Поет не дожив до початку новітньої російсько-української війни та тимчасової кремлівської окупації Луганська, якому присвятив свої сили, свою працю, своє життя…
І хоча часи нині ніби давно не “комунні”, “вертеп” лишився все той же, злегка перелицьований і перефарбований із червоного на зелений. Багато поезій Івана Низового, написані 10, 20 і навіть 30 років тому, лишаються (на жаль!) незмінно актуальними й тепер, а деякі є просто пророчими. Наприклад:
Здавалось, давно вже покінчено з культом,
Так ні — залишилась від культу культя.
Неначе сидить хтось незримий за пультом,
“Покращує” наше життя.
Попри великі поневіряння, які описував Низовий і які пережив він сам, поет завжди лишався оптимістом, він вірив, що Україна стане великою державою:
Трагічної історії могила
Курганом слави стала й підняла
Народ козацький на святу вершину
Державності;
Священна булава
Богданова
Боронить Україну
Й щодень її утверджує права!
Хоча сьогодні Україна стоїть перед новими випробуваннями, але натхненні патріотичні поезії Івана Низового не дадуть нам впасти у відчай та безвихідь, вони надихають на боротьбу та перемогу. І в цьому теж неабияка заслуга автора перед наступними поколіннями українців.
