Український фонд культури ім. Бориса Олійника активно пропагує творчість молодих українських художників. Нещодавно у виставкових залах Фонду відкрили виставку Анастасії Орлової “Дерева і Небо”.
Майбутня художниця народилася в селі Озірня Черкаської області. Освіту здобувала у Республіканській художній школі, студії при Центральному будинку художника НСХУ, відділеннях іконопису Полтавської місіонерської духовної семінарії та Одеської духовної семінарії. Брала участь у колективних виставках та пленерах. 2017 року в галереї “Калита арт клуб” відбулася персональна виставка мисткині “Рідне”.
За словами художника Богдана Макаренка, виставка “Дерева і Небо” — це захоплива мандрівка, складена з дивовижних миттєвостей, ледь помітних на перший погляд. Глядач крок за кроком відкриває внутрішній світ художниці, долучається до її діалогу зі Всесвітом.
Пошук першоджерел — це ключ до відчуття та пізнання природи, що слугує найпершим і найголовнішим покликанням митця. Попри юний вік художниці притаманні риси зрілого майстра. В своїй творчості Анастасія відтворює красу та неповторність природи, щире прагнення до пізнання її глибин та символів. Перед нами постає казкове розмаїття душі художниці, майстерно складене в мозаїку засобів.
Весняні промені, ледь помітне мерехтіння першої вечірньої зірки, легкий вітерець або повна тиша здатні перенести глядача у дитячі спогади, моменти першого знайомства з довколишнім світом.
Переглядаючи експозицію виставки Анастасії Орлової, ми постаємо перед первозданною красою природи, її першоджерела, першотворення. Картини художниці закликають до діалогу з вічністю і водночас дають уявлення про час, відлік якого ми спостерігаємо. Автор вводить глядача у стан душевної рівноваги, відновлює природне бажання дивуватися і насолоджуватися кожною миттю, як діти радіють всьому навколо, відчувати частинкою великої природи, частиною Божого творіння.
“На виставці “Дерева і Небо” представлені картини з чистою думкою, лаконічною композицією, витонченим ліризмом. У кожному творі авторка наче “сповідається” перед глядачами, висловлює свої душевні хвилювання. Її дерева — це символ, особиста історія її родини, дерева, що простягають свої крона в небесний простір часоплину. Орлова вже має чітку позицію, авторську манеру виконання, свій стиль, сформований під впливом матері, художниці Наталії Найди”, — пише художник Володимир Михайлов.
“Сучасне урбаністичне оточення надихає не завжди, — переконана письменниця Наталя Кудря. — Тому звернення молодої мисткині Анастасії Орлової до простих заміських образів цілком зрозуміле. В її полотнах наше око чіпляється за мереживні сплетіння гілок кущів та дерев, бреде ламаними лініями косогорів, сільських хаток та штахетних парканів, жадібно вдивляється в яскраві промені зимового сонця, яке світить, та не гріє. А чи й справді не гріє? Ні, на полотнах Насті воно створює надзвичайно м’яку атмосферу, занурює нас в тепло душі самої майстрині. Увесь цей цикл надзвичайно теплий, хоча і йдеться здебільшого про зимові образи. Графічність гілок кущів та дерев на тлі мінливого неба зачаровує лаконізмом, нагадує про безцінність кожної бадилинки, яка принишкла взимку, але зберігає свою силу, щоб навесні вкритися справжнім цвітом. А поки що милуймося отими химерними сніговими нагромадженнями на гілках дерев та польових сухостоїв!”
— На виставці представлено мої роботи, створені протягом останніх років, — розповіла Анастасія Орлова. — Споглядаючи верхівки дерев вже думала про цю виставку. Потім зрозуміла: дерева є фактично у кожній моїй роботі. Я завжди захоплююся тим, що роблю, і тим, що намагаюся передати. Дуже люблю свою землю, рідну Україну, Звенигородщину, де я народилася. Хочу, аби люди, які дивитимуться на мої роботи, згадували свою малу батьківщину.
— Анастасія намагається бути щирою, у своїй творчості йде від власної душі, — зазначила мати, художниця Наталія НайдаКапуловська. — І це мені дуже імпонує. З одного боку вона спонтанна за своїм характером, а з іншого — дуже виважена і делікатна у творчості. Багато її робіт мені подобаються більше ніж мої власні. Тішуся, що ця виставка відкрилася саме в Українському фонді культури. Хочу, щоб у моєї дочки була велика родина, щоб завжди було місце для творчості й можливість подорожувати.
Член правління Українського фонду культури Геннадій Сарапін підкреслив, що Анастасія інтуїтивно відчуває свій колорит, який потім передає у творах. За словами заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шелеста, художниця розвиває своє мистецтво, свою культуру живопису. Це наївне мистецтво у високому розумінні цього слова. А одна з відвідувачок виставки порівняла творчість Анастасії Орлової з хорошою піснею, яка всім зрозуміла і приносить радість.
Власн. інф.
