Іще нагадує про минуле

Борис БОРОВЕЦЬ,
м. Березне, Рівенська обл.

У день роковин смерті відомого українського письменника Андрія Кондратюка племінниця Марія Боришкевич, що доглядала за хворим в останні місяці його земного життя, на яку лягли турботи про небіжчика, разом з рівненськими просвітянами замовила поминальну молитву в міському храмі ПЦУ.
Потім пом’янути земляка в обласній науковій бібліотеці зібралися просвітяни, письменники, шанувальники його творчості. Після спільної молитви та спожиття колива про багатолітнє спілкування з Андрієм Івановичем, його страдницьке життя та свої враження від прочитаних романів, повістей, новел говорили письменники, бібліотечний працівник Наталя Войтович, просвітяни Михайло Борейко, Євгенія Гладунова, Ірина Барабаш та інші. Директор рівненського видавництва “Волинські обереги” Віталій Власюк презентував присутнім книжкуспомин “Талант, помножений на долю. Пам’яті Андрія Кондратюка”, яка щойно побачила світ.
З цим видавництвом Андрій Іванович співпрацював впродовж кількох десятиліть, тут з бережливим ставленням до тексту автора у гарному поліграфічному виконанні вийшла більшість його книжок. Письменник довіряв видавництву, а видавництво всіляко підтримувало його.
До книжкиспомину ввійшли матеріали, відомі вже шанувальникам його творчості за публікаціями в періодиці, а також листи, документи, статті, які ще не друкувалися. Матеріали погруповані у розділи. З першого, озаглавленого “Плакало в сивині своїй його серце”, читач дізнається багато нового, невідомого досі про життя і творчість письменника з розповідей самого автора та документів, які свого часу було передано упоряднику книги на зберігання. У другому, названому “Письменник, не затребуваний суспільністю”, — про окремішність постаті прозаїка в українській літературі останніх десятиліть розмірковують і уславлені преміями і чинами літератори, критики, літературознавці, і маловідомі прихильники його таланту. Наступний розділ містить кілька серйозних наукових статей, що стосуються мовностильових та історичних аспектів творів Андрія Кондратюка. Книжка доповнена родинними світлинами, відгуками земляків на смерть письменника та бібліографічною довідкою.
Учасники поминальної зустрічі говорили про те, як належно пошанувати творчий набуток земляка, ширше й дохідливіше пропагувати його серед місцевої і всеукраїнської читацької аудиторії, особливо молоді. Хвилює їх і доля хутірської родинної садиби Кондратюків, що її Андрій Іванович намагався зберегти для майбутніх поколінь як благословенний реліктовий закуток, який “іще нагадує про минуле лице землі”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment