Едуард ОВЧАРЕНКО
Національний музей літератури України запросив на концерт “Квіти музики”, що став творчим звітом вихованців вокальної школи заслуженої артистки естрадного мистецтва України, режисера, президента Всесвітнього фестивалю “Єднання співочих сердець” Інни Андріяш.
Творча дружба пані Інни з Національним музеєм літератури України триває вже два десятиліття. Багато років тому вона у музеї виконала на гітарі пісні на власну музику, серед яких була “Вечірня пісня” на слова Олени Теліги. Виступ молодої артистки високо оцінив академік Микола Жулинський, який був присутній на концерті. Після цього було багато спільних проєктів з музеєм, зокрема вечори, які проводила Катерина Криворучко.
Не випадково цей музей Інна Андріяш обрала для звіту учнів своєї вокальної школи, яка існує з 2011 року. Чимало її вихованців до цього не займалися вокалом, а через кілька років після навчання в школі успішно вступали до консерваторій або інших вищих навчальних закладів музичного профілю. Разом зі своїм педагогом вихованці школи постійно беруть участь у різноманітних концертах, благодійних заходах та ін.
Отож слово пані Інні.
— Під час концерту ми виконували шедеври західноєвропейської та української класичної музики. Розпочався концерт відомим “Київським вальсом” Платона Майбороди на слова Андрія Малишка. Я виконала його разом з донькою Софією і потім оголосила українську народну пісню “Подоляночка” у виконанні наймолодшої моєї учениці Діани Моісеєвої, яка займається у вокальній школі лише кілька місяців і вперше виконувала соло біля роялю. (Концертмейстер Ірина Шестеренко). Українську народну пісню “Ой піду я до млина” виконала одна з учениць Тетяна Ушакова, яка, крім вокалу, займається живописом та кіномистецтвом.
Катерина Крюкова добре володіє кількома мовами. Під час концерту вона заспівала дві арії: “Se tu m’ami…” (Якщо ти мене кохаєш) Дж. Б. Перголезі та “Amen, alleluja” Г. Ф. Генделя.
Михайло Рогальський, який навчається у вокальній школі два роки і вже брав участь у багатьох концертах, свій виступ розпочав відомим шедевром духовної класики Дж. Каччіні “Ave, Maria” та твором італійського композитора Родольфо Фальво “Dicitencello vuje” (“Скажіть ви їй”) на сл. Енцо Фуско, а закінчив під бурхливі оплески піснею “Чорнії брови, карії очі”.
Софія АндріяшМісько подарувала пісню “Чи я в лузі не калина була”, а потім ми разом виконали дуетом “Panis Angelicus” (“Хліб Ангелів”) французького композитора Сезара Франка та обробку народної пісні “Ой на гору козак воду носить”.
Оксана Дем’янчук після навчання у вокальній школі вступила до Одеської консерваторії (клас завідувачки кафедри сольного співу, професора, народної артистки Г. А. Поліванової) та успішно її закінчила. Свідчення її творчого зростання — майстерне виконання арії Луїзи з опери “Луїза” Гюстава Шарпантьє, арії “La Zingara” з опери Г. Доніцетті “Циганка” та романсу Г. Алчевського на сл. Х. Алчевської “Душа — се конвалія ніжна”.
З моєї легкої руки на професійний шлях нині стає ще одна учениця — Марина Гаркуша, яка вільно володіє англійською і чеською мовами та вивчає польську. Можливо, вона стане зіркою Національної оперети України. А цього вечора в її виконанні прозвучали мовою оригіналу арії з оперет Йоганна Штрауса “Летюча миша” та Франца Легара “Джудітта”.
На завершення концерту я заспівала каватину Норми з однойменної опери Вінченцо Белліні, яку виконую на всіх концертах і дуже її люблю. А також романс Михайла Жербіна “Пливе моя душа” і жартівливу пісню “На вулиці скрипка грає”.
Маємо безліч творчих планів. Найближчій концерт присвятимо дню народження Тараса Шевченка. Одна з програм буде обов’язково до Дня матері. Готуватимемо IV фестиваль “Єднання співочих сердець”. А в перспективі — великий концерт до 10річчя заснування моєї вокальної школи.
Фото Олександра АВРАМЕНКА
