Дещо про національні орієнтири

Володимир ФЕРЕНЦ

Чимало нас, людей старшого покоління, і досі по-різному сприймає національні орієнтири, а національну ідею бачить величезним камінним монументом на взірець статуї Свободи. Про український націоналізм окрема і важка розмова. Насправді світ дуже швидко змінюється, і, перебуваючи в стані трансформації, ми приречені пливти за течією. Проблема в тому, як пливти — безвольною здобиччю хвиль чи хапатися за власні орієнтири, щоб не втратити себе. Ми ще маємо шанс щасливо уникнути долі, від якої застерігав Іван Франко, читаючи свого “Мойсея”.
До цього моменту ми були готові здатися на волю світових хвиль, сприймаючи їх як теплу заколисуючу турботу доброзичливого людства і не розуміючи жорсткого слова “конкуренція”. У світовому інформаційному дзеркалі бачимо себе загроженою, бідною, зневіреною і дитинною нацією, що виживає в найкорумпованішій державі світу. Нам не віриться, що це дзеркало може бути кривим і казати неправду, що за ним переважно ховається хитрий писок охочих поживитися коштом слабшого. Бо такий закон конкуренції. Це дзеркало заступає нам наші національні орієнтири, нашу справжність, віру, силу і волю. Воно підсилює наші страхи, множить зневіру і разом з агресією Росії показує найчисельніший моноетнос ледь не меншиною у власній державі.
Об’єктивно ми безумовно кращі хоча б тому, що недавно долучилися до цього проблемного світу і глобальний деструктив ще не встиг опустити нас до найгірших. Ми опинились серед найслабших, але не серед найгірших. Швидко вчимося на власних помилках росту і два покоління віддали жертвами відновного процесу. Є надія, що кожне наступне покоління українців зможе впевнено опанувати державу і спрямувати суспільство по шляху прогресу до справедливості й достатку. Є лиш дві умови — нейтралізувати інформаційно-фінансовий тиск світу і прийняти собі тверді орієнтири, щоб однозначно розуміти власний інтерес, вміти відрізняти своїх від чужих, чесних від захланних хитрунів. Уміння відрізняти своїх від чужих і добро від зла є найголовнішою сучасною проблемою людства, хоч це було головною місією людини завжди. Заради ілюзії надзбагачення і надспоживання людство заплатило деградацією місії земної людини, незмінної від створення світу. Горе тому народові, якому ця місія стає непосильною або мислиться несуттєвою! На жаль, світова інформаційна боротьба, як гіпертрофована форма постринкової конкуренції, спрямована передовсім проти споконвічної місії людини, відбираючи в неї волю і тверезий розум, щоб спонукати робити щось собі на шкоду, для користі чужих, подаючи чужих за універсально своїх, не розрізняючи добро від зла. Така людина не виправдовує замисел Творця і ризикує потягнути до трагічного кінця сучасну цивілізацію.
Впродовж багатьох поколінь радянський міф про дружбу народів-братів і виховання злом в образі добра зробили нас дуже вразливими перед реальними загрозами великого світу. В конкурентному світі ми ціною власних втрат дуже швидко змушені опановувати ази світового порядку і передовсім — відновлювати в собі справжню земну функцію людини. Тому жодну інформацію не повинні сприймати без тестування на відповідність земній місії людини і основоположним цінностям українського етносу, поклавши цінності українців в основу державного будівництва. Інформаційний простір України повинен бути очищений від деструктиву і стати провідником національних орієнтирів. Якщо очищення українського інформаційного простору терміново не зробити головним орієнтиром, суспільство не зможе протистояти загрозам світу і остаточно програє змагання за успішну цивілізаційну перспективу. Відчужений інформаційний простір не допустить поширення національних орієнтирів у суспільстві і фальшуватиме їх чи підмінятиме другорядними цілями. Такі реалії світового інформаційного змагання. Масове поширення гібридної інформації спочатку є збитковим, але повертається надприбутком унаслідок дії інспірованої деструктивної інформації — дезорієнтованої політико-економічної поведінки суспільства. Відтак створюються умови для того, щоб суспільство саме оплачувало власний інформаційний гніт, сприймаючи істину за дезінформацію. Так працює система русифікації українців коштом самих українців і з мимовільним сприянням українців. Навіщо це комусь робити зі слабшими народами і навіть усім людством? Це диявольська спокуса інформаційної доби і глобалізованого світу, гріх надбагатих у вигляді дуже дешевих і легких надприбутків порівняно з доходами від реальної економіки матеріального виробництва. Позбутися цієї спокуси суспільство може, лише відновивши в собі метафізичні ціннісні орієнтири і відмовившись від безцільного нагромадження багатств та надмірного споживання. Суспільство, яке вчасно почне відроджувати в собі земну місію людини, зможе зберегтися і зробити посильне для відвернення чергового цивілізаційного катаклізму. Без інформаційного самозахисту і прийняття єдиних національних орієнтирів це зробити неможливо.
Українці мають великий потенціал і багатовіковий досвід цивілізаційного виживання, але це досвід стихійний, інтуїтивний і несучасний. Ми відновлюємося стихійно і хаотично, інколи беручи за орієнтири випадкові політичні цілі здебільшого інших людей. Нам важко прийняти реальність — інформаційна світова боротьба діє як система, яка не приймає емоційних дій і потурання ілюзіям. Це боротьба тих, хто уніфікує і руйнує орієнтири, проти тих, хто ними володіє і згідно з ними живе. В цьому контексті найбільше шансів на успіх має перша держава-система Китай. Проте і сильні світові конкуренти дуже вразливі, бо вразлива людина як біологічна система. Це навіює невеселу думку: після інформаційної війни може статися непоправне — атака модифікованими вірусами сильних світових гравців і реальна загроза біологічному існуванню людства. Найменше шансів маємо, напевно, ми, якщо не знатимемо, як діє світ насправді і що для нас є орієнтиром, яка ієрархія цінностей і порядок вирішення проблем є успішними суто для нас. Про це треба говорити і дискутувати щодня, щоб відділити зерно від полови, щоб писане стало переконанням кожного. От і все.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment