Шевченків день на Васильківщині

Євген БУКЕТ,
голова Київського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Просвітяни Київщини відзначили день народження Тараса Шевченка експедицією шляхами Кобзаря. Маршрут подорожі розпочався в селищі Гребінки і проліг через Ксаверівку, Митницю, Васильків, Фастівець, урочище Переп’ят і Мар’янівку. Пізнавальну експедицію “Іду за Шевченком” Васильківським і частково Фастівським районами з нагоди 206річчя від дня народження Великого Кобзаря організував і провів відомий краєзнавець і просвітянин з Гребінок Микола Полікарпович Таран.
Кілька разів Тарас Шевченко проїздив поштовим шляхом “Біла Церква — Київ” через Гребінки, Ксаверівку, Митницю і Васильків. Про один із таких переїздів він згадує у своїй повісті “Прогулка с удовольствием и не без морали”: “На тройке добрых почтовых лошадей я с Трохимом и с чемоданом поутру рано выехал из Киева. До первой станции — Виты, мы добрались без особых приключений и Виту оставили благополучно. Только как раз против самого Белокняжего поля, не доезжая каплицы, или часовни, у левой пристяжной лопнули постромки. Мы думали было на паре коекак дотащиться до Василькова. Не тутто было. Грязь по ступицы, и наша пара ни с места. К счастию нашему, мужик вез лозы для изгороди, мы у него, не без труда, правда, выпросили пару лозин и устроили себе коекак постромку.
В Василькове мы закусили с Трохимом фаршированной жидовской щукой, крепко приправленной перцем, и потянулись дальше. Пошел мелкий, тихий дождик, потом крупнее и крупнее, наконец полил как из ведра; можно бы было заехать в корчму в Мытныци (село) и переждать дождь, но я как сказал себе, чтобы нигде не останавливаться до Белой Церкви, так и сделал. В Белую Церковь приехали мы уже ночью”.
Згодом, працюючи в Київському університеті, Тарас Шевченко отримав нагоду стати учасником археологічної експедиції, яка проводила розкопки двох стародавніх могил — Переп’ята і Переп’ятихи, що біля сіл Фастівця і Мар’янівки. У цих селах геніальний поет і художник зробив чимало малюнків, зібрав масу етнографічного матеріалу. Про все це можна прочитати в книжці Миколи Тарана “З любов’ю до Кобзаря”, яка побачила світ 2014 року та стала путівником нинішньої експедиції.
Участь у заході взяли учасники літературного об’єднання “Багаття калинове”, вчителі, просвітяни. Свої вірші, присвячені Шевченкові, читали Світлана Дідківська, Лілія Патарідзе, Любов Осипенко, Людмила Кравченко, Олександр Таран.
“З глибокою шаною покладали ми квіти пам’яті та нескінченної любові і поваги до Поета біля кожного пам’ятника або пам’ятного знака в цих історичних місцях. Скільки ж цікавого з біографії поета розповів нам у цей день Микола Полікарпович, провівши по тих доріжках нашого району, якими ходив колись наш великий Тарас Григорович Шевченко!” — поділилася враженнями учасниця експедиції Лілія Патарідзе.
Для мене стало несподіванкою, що в одному тільки Васильківському районі Київської області сьогодні є чотири пам’ятники Кобзареві і п’ять пам’ятних знаків. Чотири з них (у Гребінках, Ксаверівці, Митниці й Мар’янівці) відкриті з нагоди 200річчя видатного українського поета з ініціативи Миколи Полікарповича Тарана та за сприяння тодішнього голови Васильківського районного відділу культури Володимира Вовченка. 9 березня в читальному залі селищної бібліотеки Гребінок відбулося також урочисте зібрання місцевої “Просвіти”, яку очолює Леонід Ковальчук.
Люди не забувають Тараса Шевченка, пророка нашого народу, фундатора новітньої України та її національної ідеї, вшановують його пам’ять, досліджують його життя і творчість. Віриться, що з часом Шевченків день 9 березня, ініційований просвітянами ще 1907 року, стане державним вихідним і справді всенародним святом в Україні.