Таємниці українського абстракціонізму

Едуард ОВЧАРЕНКО
У Національному музеї Тараса Шевченка відкрили експозиційно-книжковий проєкт “Століття українського абстракціонізму”. Його організатор — видавництво ArtHuss. До проведення заходу долучилися Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей українського мистецтва Корсаків (Луцьк), Karas Gallery.

Виникнення абстрактного мистецтва як окремого стилю живопису, графіки, скульптури пов’язане з духовними ідеями, що хвилювали європейців на межі ХІХ—ХХ століть. Прагнення висловити невимовне, передати відчуття єдності душі, матерії, Всесвіту, космосу зажадало від художників пошуку радикально нової образної мови. У витоків абстракціонізму на початку ХХ століття були В. Кандинський, К. Малевич, П. Мондріан, Р. Делоне, Ф. Купка, Ласло Могой-Надь. Відтак Україна й українці були знаною мірою серед засновників цього напряму.
Попри репресії проти модернізму й модерністів, в Україні абстракціонізм мав тяглість і після Другої світової війни. Щоправда, не в публічному просторі, як це було з абстрактним експресіонізмом у США, а в прихованому, приватному спілкуванні художників, які тихо, але наполегливо у такий спосіб опонували радянському офіціозу, що його як єдиний метод провадила Спілка художників. Збережений спосіб образного мислення почав набирати публічних рис у 90-ті, коли за часів незалежної України неформальні художні об’єднання почали демонструвати абстрактні твори на виставках. Наразі наприкінці другого десятиліття ХХІ віку, абстракція на актуальній арт-сцені України активно розвивається. І це лише підтверджує думку, що абстрактне мистецтво в українській культурі має глибші корені, методики неакадемічної школи, історію, більшу від того, що термінологічно називається “авангардом”, а відтак — і цілісну, більш ніж столітню традицію.
Проєкт “Століття української абстракції” прагне дослідити, як розвивалася ця традиція, яким чином встановлювався і триває сьогодні діалог між художниками, розділеними в часі, оприлюднення приватних колекцій і музейних спецархівів і показати цю традицію, не підкріплену безпосередньо передачею знання від учителя до учня, без жодної “школи” чи академічного курсу, як актуальне існування у художньому житті принаймні кількох міст України (Київ, Львів, Луцьк, Одеса) в різні періоди.
Одним із важливих завдань проєкту є виокремити українську абстракцію з практики авангардизму, представити її як суму певних категорій, що в живописі, скульптурі, графіці, перформансі представлені низкою імен та творів.
— Сьогодні відкриваємо проєкт, організатором якого є видавництво ArtHuss, — зазначив продюсер виставки Костянтин Кожемяка. — Нам цікавий зріз українських авторів. У царині української культури багато білих плям. І кожна нова книжка, яка доносить нові знання, — великий внесок у розуміння української культури та мистецтва.
— Те, що ця виставка відкрилася — вже велика перемога, — зізналася медіа-куратор Діана Клочко. — Приходьте на наші лекції, кураторські екскурсії, аби більше дізнатися про виставку. Я ще не знаю, про що буде моя книжка, адже історії українського абстракціонізму ще немає. Для мене дуже важлива реакція кожного, хто завітає сюди.
— Цей проєкт — ніби оголошення намірів, — переконаний експозиційний куратор Петро Бевза. — Цей пласт культури ще не було належним чином представлено, і наше завдання — спробувати показати цю конструкцію протягом століття.
Виставка у Національному музеї Тараса Шевченка триватиме до 5 квітня. Далі проєкт розгортатиметься у кількох просторах і містах: Луцьку (Музей сучасного українського мистецтва Корсаків), Львові (Національний музей Андрея Шептицького) та Українському музеї в Нью-Йорку. А завершиться він наступного року великою експозицією в Мистецькому арсеналі або Українському домі.
По закінченні проєкту видавництво ArtHuss видасть книжку, до якої, окрім аналітичних текстів, увійдуть матеріали усіх експозицій.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment