У cтолиці відзначили день народження Лесі Українки

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

149-та річниця від часу народження (25 лютого) української поетеси Лесі Українки розпочався для шанувальників творчості геніальної письменниці з відвідин її могили на Байковому кладовищі столиці, де представники ВУТ “Просвіта”, Національної спілки письменників, товариства “Меморіал” ім. Василя Стуса, “Соловецького Братства” та працівники міської Бібліотеки імені Лесі Українки поклали квіти до підніжжя пам’ятника поетесі та провели меморіальні заходи. У виступах письменника Василя Фольварочного, директора бібліотеки Ольги Романюк, відповідального секретаря “Просвіти” Миколи Нестерчука та земляків геніальної поетеси прозвучав гострий біль за сучасний стан української культури і за її захмарене майбутнє. У виступах раз у раз лунало питання, далеко не риторичне, до державців і всіх нас, українців: 2021-го — 150 років від дня народження поетеси, яку Іван Франко відзначив як “…єдиного мужчину в українській літературі”. Тож як держава і громадськість у незалежній Україні зуміють достойно відзначити цей знаменний ювілей? Зокрема йшлося про зміну статусу з російської драми на українську театру, що носить її ім’я в столиці України.
Заходи продовжилися у бібліотеці імені Лесі Українки, де лунали вірші геніальної поетеси… А найбільшою цікавинкою і камертоном став документальний фільм режисерки Антоніни Готфрід “Рутенія. Повернення Коду Нації”. У фільмі, який презентувала авдиторії авторка сценарію та продюсерка Наталія Яковлева (кінокомпанія “Банк Ідей”) використано матеріали та результати багаторічних досліджень кандидата історичних наук Олександра Босого, мистецький авторський доробок Василя Чебаника та матеріали проєкту Дмитра Лісенбарта “Графіка Української мови”. Динамічний і сповідальний за формою, фільм акцентує увагу на актуальних проблемах не лише історії й сьогодення: хто ми є, як зароджувалась наша мова, який графічний одяг має носити вона — як своєрідний паспорт окремої незалежної держави! Більш ніж 300 років тому ми, українці, втратили можливість бачити свою мову. Нашу абетку та шрифт “Рутенію”, що мають прадавні історичні корені та традиції, знищив Петро І та замінив на “гражданський” шрифт, котрим держава Україна досі користується. Це дає російським ідеологам черговий козир у ствердженні міфу про так званий “адін народ”. І саме тому громадяни іноземних країн не відчувають різниці між українцями та московитами.
Завдяки майже п’ятдесятирічній праці Василя Яковича Чебаника маємо тепер можливість бачити та користуватися нашою рідною “Рутенією”. Варто згадати, що напередодні, 24 лютого, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького відбувся щорічний Конкурс читців поезії Лесі Українки, присвячений дню народження поетеси, який пройшов за благодійної підтримки ВУТ “Просвіта”. Атмосфера конкурсу, в якому взяли участь 27 учасників-переможців із коледжів м. Києва, була творчою і напрочуд теплою. Вкотре переконалися: слово Лесі Українки надихає і пробуджує у людині найкраще.
До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького ініціює конкурс проєктів пам’ятного знака — меморіальної дошки з барельєфом та текстом: “Тут жила і творила Леся Українка. У 1899—1909 рр. цей будинок був київською оселею родини Косачів”.
Меморіальну дошку буде встановлено на фасаді будинку по вул. Саксаганського, 97, у місті Києві, де нині розташовується музей. Більше 40 років цей меморіальний будинок у центрі Києва виокремлювало й прикрашало бронзове погруддя Лесі Українки з пам’ятною дошкою (робота знаних митців — скульпторки Галини Кальченко та архітектора Анатолія Ігнащенка, народних художників України, лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка). Але у березні 2018 р. його вкрали, і наші сподівання, що ця значима пам’ятка історії та культури буде знайдена, виявилися марними. Гадаємо, що виготовлення копії втраченого твору мистецтва є недоцільним, найкращим рішенням стане оголошення конкурсу серед сучасних майстрів, які готові прислужитися увічненню пам’яті славетної поетеси. До участі в конкурсі запрошуються професійні художники-монументалісти, скульптори, архітектори. Переможець одержить замовлення на виготовлення роботи, представленої на конкурс.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment