Вітаємо переяславського професора, просвітянина, рухівця Миколу Корпанюка!

Ганна ТОКМАНЬ,
Оксана СВИРИДЕНКО

Микола Павлович Корпанюк — видатний учений, учасник національновизвольного руху, громадський діяч, високофаховий педагог. Він поєднав у своєму серці Західну і Східну Україну, адже народився 1950 року в селі Вербовець Косівського району ІваноФранківської області, закінчив Київський університет імені Т. Г. Шевченка, учителював і викладав у виші в Миколаєві, а нині, від 1988 року, працює в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, на Київщині. Любов до української мови, відданість ідеї суверенної європейської Української держави, громадянську мужність і честь Микола Павлович гідно несе крізь весь час і простір свого життя.
Науковому товариству професор Микола Корпанюк відомий передовсім як видатний медієвіст, знавець літературного Середньовіччя. Переяславський учений став найкращим українським дослідником козацьких літописів, літописів крайових, хронографів, монастирськоцерковних літописів, тому саме його перу належать розділи 1 і 2го томів 12томної академічної “Історії української літератури”, які присвячено національному літописанню.
У Миколи Павловича широке коло друзів і однодумців, він талановитий комунікатор — організатор Сковородинівських читань у Переяславі, на які збираються регулярно, щодва роки, філософи, літературознавці, лінгвісти, педагоги, музейники, митці — вітчизняні й зарубіжні дослідники творчості українського мислителя. Нині очолюваний ним Науковий центр сковородинознавства готує ювілейні Двадцяті Сковородинівські читання, які мають статус Міжнародної науковопрактичної конференції, бо поширюють знання про славетного українця світом.
Громадянському суспільству Микола Корпанюк відомий як патріот, який стояв біля витоків Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка і Народного руху України, адже взяв активну участь у створенні переяславських осередків цих організацій, проведенні Ланцюга єдності, мітингах, виборах, агітації на підтримку Акта незалежності України… Неодноразово обирався депутатом міської ради, послідовно провадить політику національного відродження, історичної пам’яті, розбудови національної суверенної європейської держави.
Праці доктора філологічних наук професора Корпанюка порушують недосліджені питання про українськопольське літописне порубіжжя, про мотиви геноцидів у епосі XVI—XVIII ст., про тему Переяславської ради та її наслідків у літописанні XVII—XVIII ст. та низку інших. Вийшли друком монографії “Дзвін предківської слави” (2003), “Слово і дух України княжої та України козацької” (2004), присвячені М. Максимовичеві як досліднику давньоукраїнської літератури; книжка “Слово. Хрест. Шабля” (2005), обсягом 900 сторінок, що стала першим системним дослідженням українського монастирськоцерковного і світського крайового літописання ХVІ—ХVІІІ ст. 2012 р., побачила світ актуальна сьогодні монографія “Перунова звитяга нації”, у якій проаналізовано мілітарну тематику, твори фольклору і давньої літератури з ідеєю культу українського воїна, оборонця Батьківщини, натхненника рицарського виховання та жертовної любові до рідного краю. У другій частині цієї книжки вперше різнобічно висвітлено фольклорні, книжні різножанрові твори учасників, сучасників і жертв гайдамацького повстання 1768—1770 рр., відомого під назвою Коліївщина.
Здобуток науковця — це введення в активний культурноісторичний і літературний контексти численних малознаних історичних героїв, постатей, подій, творів, письменників. Активний учасник нинішнього політичного, культурного, наукового життя України М. П. Корпанюк зірко вдивляється в глибину віків і видобуває звідти наші джерела, героїв, таланти, цінності, уроки і застереження.
Учений у певних аспектах дослідив художню спадщину багатьох письменників: Г. Сковороди, Д. Братковського, С. Оріховського, Г. Винського, Й. Верещинського, П. Куліша, М. Максимовича, Т. Шевченка, І. Срезневського, М. Гоголя, І. Домбровського, О. Бодянського, І. НечуяЛевицького та інших. Низку праць присвячено вченим: Д. Чижевському, Ю. БойкуБлохину, П. Лебединцеву, О. Мишаничу та іншим. Багато зробив для повернення в Україну наукової спадщини вченогоемігранта Ю. БойкаБлохина, організував її збереження в Переяславському університеті.
Микола Павлович Корпанюк — неординарна особистість, висококваліфікований, умілий організатор та керівник, який по праву може пишатися набутим досвідом, духовним та інтелектуальним потенціалом, успіхами й досягненнями. Завдяки наполегливій творчій праці, компетентності, відповідальному ставленню до роботи він заслужено здобув шану та повагу у колег, представників вищої школи та науковців як в Україні, так і за її межами.
Багаторічна праця Миколи Павловича Корпанюка на кафедрі української і зарубіжної літератури та методики навчання Університету Григорія Сковороди у Переяславі є взірцем високого професіоналізму. Талановитий викладач, Микола Павлович творчо читає такі лекційні курси, як “Давня українська література”, “Історія української літератури 1810—60х років” для студентівбакалаврів, “Історія української літературної критики”, “Стилі національного літописання”, “Творчий доробок Григорія Сковороди” для студентівмагістрів.
Свою педагогічну діяльність М. П. Корпанюк спрямовує на творчу самореалізацію обдарованого студента, тож під його керівництвом молоді дослідники неодноразово ставали переможцями Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт з української літератури. Професор послідовно формує гармонійну, високодуховну особистість майбутнього вчителя, докладає сил до створення іміджу студента педагогічного університету — духовно розвинутої людини, котра багато читає і креативно мислить. З його ініціативи для студентів філологічного факультету постійно організовують зустрічі з творчими людьми, презентації та книжкові виставки.
У своїй педагогічній діяльності М. П. Корпанюк віддає пріоритети вихованню патріотизму як складнику світогляду студента та його ставленню до рідної країни, інших націй, національних святинь, посиленню любові до України, мови, почуттю відповідальності за її незалежність, збереженню матеріальних і духовних цінностей.
Процитуємо надактуальну сьогодні працю Миколи Корпанюка “Перунова звитяга нації”, в якій учений ще у 2012 році стверджував провідний характер образу воїна у нашій культурі: “Пізнаючи мілітарну тему, маємо можливість пізнавати власну духовну велич, котра постійно зазнає руйнуючих нападів з боку чужинцівзавойовників і власних покидьків, бо наші рицарі воїнського чину та віри (проукраїнської, Христової) — основні герої усної й книжної літератури, — то суть і є найвагомішою опорою українського буття, української цивілізаційної місії”. І сьогодні, як у давні віки, українські воїни є опорою національного, державницького буття. Професор, просвітянин, рухівець Микола Корпанюк береже пам’ять про героїв минулого, надихає героїв сучасного, сам високо тримає духовний меч у боротьбі за незалежну Україну.
З роси і води, дорогий друже, наставнику, соратнику! Многая літа!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment