Українці і братні народи

Валерій ШВЕЦЬ

У повсякденному житті ми називаємо братами людей, що належать до однієї родини. Руда — це давня назва крові в українській мові. Звідси і родина. З цієї точки зору родичі — це люди однієї крові. Тобто тисячі років люди ставили на перше місце у міжлюдських стосунках належність до однієї крові. На цій основі протягом тисячоліть існувала і династична передача влади у монархічних державах, і успадкування майна у родинах пересічних громадян. Формальними маркерами крові є групи крові. Серед багатьох різних способів визначення груп крові найпопулярнішим є використання системи АВО. Тобто людина може мати першу групу крові О, другу групу крові А, третю групу крові В і четверту групу крові АВ. Ця інформація життєво важлива при переливанні крові. Згодом до цих маркерів додали ще резус-фактор. У більшості людей в крові присутній антиген, що міститься також і в крові макаки-резус. У невеликого відсотку людей він відсутній. Цей антиген може зустрічатись у комбінації з будь-якою з вище названих груп крові. Отже, при врахуванні резус-фактора ми маємо вже вісім груп крові. Проте на першому етапі оцінювання можна обмежитись розглядом груп крові без врахування резус-фактора.
Формула крові — це не єдине, що роз’єднує, або об’єднує людей. Можна говорити про популярні нині гаплогрупи, врешті, про генотип у цілому. Геном людини вже розшифровано, і цілком продуктивно порівнювати набір генів конкретних людей, щоб встановити більшу або меншу їхню спорідненість. Але нас у цій статті цікавить найпростіше порівняння народів за їх формулами крові. Далі можна безмежно поглиблювати рівень порівняння, що у жодному разі не заперечить висновків порівняння за формулою крові.
Для кожного народу характерна своя, властива лише йому комбінація груп крові, за частотами, з якими вони зустрічаються. Це як відбитки пальців окремих людей. Розглянемо чотиривимірний простір, оберемо в ньому Декартову систему координат, а частоти, з якими зустрічаються чотири групи крові, відкладатимемо вздовж її осей. Кожному народу відповідатиме точка у цьому чотиривимірному просторі, координатами якої будуть якраз частоти відповідних чотирьох груп крові. Відстань між цими точками і визначатиме відстань між народами за групами крові. В аналітичній геометрії відстань між двома точками визначається як корінь квадратний з суми квадратів різниць відповідних координат. Саме цією формулою ми і скористаємось. При врахуванні резус-фактора простір вже буде восьмивимірним. При врахуванні гаплогруп його розмірність зросте настільки, скільки гаплогруп ми візьмемо до уваги.
Нижче наведено таблицю (див. таб. 1) частот груп крові для великої кількості країн. Саме країн, а не народів. На основі цих даних можна встановити частоти груп крові і окремих етносів, що там мешкають, але для цього потрібно знати чисельність цих етносів у складі даної держави, так само як і чисельність населення самої держави. Для таких держав як Китай і Північна Корея, цікавих для нашого дослідження, у нас немає таких відомостей через їхню закритість. Для такої країни як Московія деякі офіційні відомості є, але їхня достовірність викликає великі сумніви. Так, за цими даними в Московії практично немає українців, хоча ми добре знаємо, що це не так. Тому Московія у таблиці присутня в трьох рядках: у першому з них ми ігноруємо наявність українців, у другому, відповідно до різних оцінок, беремо їх мінімальний відсоток, у третьому — беремо їх найімовірнішу кількість, проте далеко не максимальну. Дані щодо частот груп крові в Московії ми беремо з іноземних джерел. Ці дані стосуються населення, саме населення, а не етносу, що мешкає на території Московії, яка не входить до складу автономних республік. Саме на цій території переважно проживають і українці. Відсоток московитів в Україні вважатимемо відомим точно, відповідно до офіційної української статистики.
Таблиця 1.
Перша група крові Друга группа крові Третя группа крові Четверта группа крові
Австрія3 0,37 0,41 0,15 0,07
Бельгія2 0,45 0,4 0,1 0,03
Болгарія1 0,33 0,44 0,15 0,08
Велика Британія10 0,44 0,42 0,1 0,04
Греція1 0,4 0,41 0,14 0,05
Грузія1 0,46 0,38 0,12 0,04
Данія1 0,41 0,44 0,1 0,05
Іран1 0,38 0,33 0,22 0,07
Іспанія1 0,38 0,47 0,1 0,05
Південна Корея11 0,26 0,35 0,3 0,09
Московія1 0,33 0,36 0,23 0,08
Московія
(без7% українців) 0,326 0,357 0,235 0,082
Московія
(без15% українців) 0,321 0,351 0,243 0,84
Німеччина5 0,41 0,43 0,11 0,05
Польща6 0,37 0,38 0,17 0,08
Румунія1 0,34 0,41 0,19 0,06
Сербія1 0,38 0,42 0,16 0,05
Словакія1 0,42 0,37 0,16 0,05
США (білі)1 0,45 0,4 0,11 0,04
Турція7 0,33 0,44 0,17 0,06
Угорщина1 0,36 0,43 0,16 0,05
Україна1 0,37 0,4 0,17 0,06
Україна (без 19% московитів) 0,378 0,408 0,157 0,056
Фінляндія8 0,31 0,44 0,17 0,08
Франція4 0,42 0,44 0,1 0,04
Чехія1 0,3 0,44 0,18 0,08
Швеція9 0,38 0,44 0,12 0,06
Японія1 0,3 0,38 0,22 0,1
Нижче наведено діаграму, що визначає відстань за групами крові між населенням України і населенням Московії, без врахування в останній населення, що мешкає в автономних республіках. Фактор проживання українців у Московії і московитів в Україні тут ігнорується. Перший ряд відповідає Україні, другий ряд — Московії.
Відстань за групами крові ми розбили на чотири інтервали: близькі родичі (0 — 0.5), не дуже далекі родичі (0.5 — 0.75), далекі родичі (0.75 — 1.0) і дуже далекі родичі, тобто, фактично, вже і не родичі (1 — ∞). Зауважимо, що до дуже далеких родичів можна віднести і все живе на Землі, оскільки навіть у кактуса половина геному збігається з геномом людини (див. схему 1).


З діаграми видно, що для України відстань за групами крові до інших держав світу майже завжди у рази менша за відстань для Московії і тих же країн. Так для Сербії, наших, відповідно до діаграми, найближчих родичів, ця відстань приблизно вчетверо менша для України, ніж для Московії. Серби для нас дуже близькі родичі, для московитів дуже далекі родичі, точніше взагалі не родичі. Щодо Сербії ситуація цілком зрозуміла, оскільки, відповідно до найпопулярнішої гіпотези, серби переселились на Балканський півострів саме з центральної України. Так само для населення України близькими родичами є поляки, угорці, румуни і греки. Для московитів з перерахованих народів далекими родичами є лише поляки, мабуть через те, що частину поляків зараховують до Східно-Балтійської раси, так само як і частину московитів. Цікаво, що угорці є нашими близькими родичами за групами крові і жодним чином не є близькими за мовою. Тобто захопивши силою у свій час землі нинішньої Угорщини, плем’я угрів змогло накинути свою мову населенню цієї території, генетично розчинившись серед захопленого народу, а народ цей був від початку надзвичайно спорідненим з українцями. Не дуже далекими родичами для населення України є і населення Австрії і Німеччини, тоді як для Московії їхні народи взагалі не є родичами. Цікавий феномен спостерігається відносно населення Франції. Населення і України, і Московії є дуже далеким за групами крові від населення Франції. Серед цих народів відстань є максимальною. Можливо, правим був один з відомих європейських політиків, який називав Францію першою африканською країною на Європейському континенті. Далекими родичами українців є і населення Ірану, що цілком логічно, оскільки українці є нащадками кіммерійців, скіфів, сарматів і роксолан — народів іранського походження. До речі, у середні віки однією з назв українців була саме “роксолани”. Можливо, сюди слід віднести і половців, безпосередніми нащадками яких сьогодні є кримські татари.
Лише до трьох народів відстань за групами крові для московітів є меншою, ніж для українців. Це турки, японці і корейці. При цьому турки і японці є близькими родичами, а корейці дуже далекими, але значно ближчими до московитів, ніж до українців. Отже, ми не спостерігаємо близької спорідненості московитів з жодним європейським народом, зате спостерігаємо їхню близьку спорідненість з народами жовтої раси. На жаль у нас немає можливості порівняти групи крові московитів і китайців. Відомі групи крові лише мешканців Гонконгу. Тут спостерігається для українців і московитів така ж картина, як і з Південною Кореєю.
При врахуванні наявності українців серед московитів (15%) і московитів серед українців (19%) ми матимемо дещо іншу діаграму (див. схему 2).


Тут перший ряд діаграми відповідає українцям, другий московитам. З діаграми видно, що, як і очікувалось, відстань до більшості європейських народів для українців зменшилась, а до розглянутих азійських народів суттєво зросла. Для московитів вона змінилась протилежним чином. Після вилучення з населення України московитів населення України стає практично моноетнічним. Його вже з повним правом можна називати українцями. Змінився і порядок країн, найближчих до України. На друге місце після сербів вийшла Австрія, у розряд близьких родичів потрапила Швеція. Не дуже далеким родичем стала Німеччина. Цікаво, якою вона б була без багатомільйонної армії турок і арабів, що заполонили цю країну в останні десятиліття? Близька спорідненість за групами крові між українцями, населенням Сербії, Австрії, Греції, південних німців цілком узгоджується з належністю народів цих країн до динарської європейської раси. Тож за спорідненістю за кров’ю існує і значно глибша спорідненість. Цікавою для українців є їхня доволі велика спорідненість за групами крові з турками. Тож і цей наш сусід є нашим не дуже далеким родичем. Водночас для московитів ця спорідненість є за межами родинних зв’язків. Не менш цікавим є і той факт, що населення Фінляндії ближче до нас, ніж до московитів. За існуючою нині парадигмою московити є нащадками угро-фінських племен. Чому ж тоді не є аж надто високою спорідненість між московитами і фінами? Можливо сучасні фіни — це не цілком фіни раннього середньовіччя, а такі, що мають доволі великий домішок шведської крові, яка є спорідненою для українців. Можливо і те, що сучасні московити не є цілком нащадками угро-фінських племен, а є такими, що мають великий домішок чисто азійської крові. Не дуже далекими родичами для українців є болгари. Проте там проживає доволі значна турецька меншина, що безумовно маскує справжню близькість груп крові болгарів і українців. До речі, виокремлення з московитського етносу української складової перевело населення Південної Кореї з категорії неродичів московитів у категорію їхніх далеких родичів. Цікавим феноменом є Сполучені Штати Америки. Там мешкають переважно вихідці з Європи, тобто пересічний американець (білий) — це усереднений європеєць. Так от, такі американці також є нашими далекими родичами і близько не є родичами московитів.
Ми розглянули два крайні варіанти долі українців у населенні Московії. Проміжний варіант щодо відсотку українців у складі московитів (7%) відповідає і проміжному варіанту щодо відстаней за групами крові, розглянутими вище. В різних джерелах можна інколи зустріти дещо різні значення частот груп крові для деяких народів. В цьому разі ми надавали пріоритет даним досліджень національних науковців.
Висновки:
Не існує зв’язку між спорідненістю народів за групами крові, і спорідненістю народів за мовою спілкування. Близькі родичі — угорці і українці, розмовляють абсолютно різними мовами. Взагалі неродичі болгари і московити розмовляють практично однією мовою, оскільки мова московитів штучна. Вона утворена на основі однієї з мов, якою написана біблія, а саме македонського діалекту староболгарської мови.
Слід домовитись щодо терміну “слов’яни”. Або вживати його лише як назву сукупності народів, що розмовляють близькими мовами, які умовно можна назвати слов’янськими, або стосовно етнічної спорідненості різних народів. В останньому разі українці, австрійці, греки, серби і угорці — це слов’яни.
За групами крові українці є типовим європейським народом і всі європейські народи, крім французів, є їхніми близькими, або не дуже далекими родичами.
За групами крові московити не є європейським народом. Етнічні корені цього народу швидше за все слід шукати в глибинах Азії.
Українці і московити і близько не є одним народом, скільки б не волав про один народ президент сусідньої держави.
У Другій світовій війні українці воювали переважно проти своїх найближчих родичів по крові: австрійців, угорців, німців, словаків, болгар на боці московитів, які взагалі не є нашими родичами. На 14 мільйонів зменшилось населення України за роки цієї війни. Чи це була наша війна? У чому полягав її сенс для нас? Чи вартим був цей сенс таких втрат?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment