Історія України – японською!

Маргарита ДОВГАНЬ

Років двадцять тому японський юнак Йосінарі Харада зацікавився слов’янськими народами – їхніми культурами, мовами. Почав займатися славістикою в себе в університеті. Минув час – відправили на практику до СанктПетербурга. Там в одному студентському молодіжному товаристві раптом вчув бесіду мовою, йому незнайомою, але очевидно також слов’янською. Та мова здивувала й причарувала Йосінарі своїм особливо мелодійним звучанням. Поцікавився, якою то мовою хлопці говорять?.. Юнаки були українцями і між собою спілкувалися рідною… Йосінарі скоро по цій зустрічі їде до Києва, вступає до КиєвоМогилянської Академії. За два роки досконало вивчає українську мову, культуру, історію. Пам’ятаю, тоді в нашому журналі “Всесвіт” з’явилася його цікава розповідь про культурні та історичні українськояпонські зв’язки.
Одного разу Йосінарі прийшов до Київської мистецької хати Довганів (познайомилися під час його виступу на радіо “Культура”) на молодіжні вечорниці “Парнас на Видубичах” – так називалися тутешні майже щомісячні свята поезії, народної і класичної музики, образотворчого мистецтва. І став Йосінарі у Довганів своїм. Слухав тут твори Сковороди, Шевченка, Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Стуса, неокласиків, світову поезію в перекладах Кочура і Лукаша, слухав наших старших і молодих кобзарів зі Стрітівської школи. Всього не перелічиш. Ми подружилися. Коли Йосінарі повернувся до Японії, ми якийсь час листувалися. Він надсилав для юних парнасівців посилочки для традиційних після концертної частини чаювань – японські солодощі, де обов’язково були чарівні паперові білі журавлики… які літали по нашій хаті.
Минуло 15 років. І знов озвався вченийславіст, історик з далекої Японії Йосінарі Харада. Надіслав видану ним у Токіо у співавторстві з М. Хатторі книгу з історії України. Це об’ємне змістовне видання складається з 65 розділів. Серед них, для прикладу, такі: “Що таке “Україна”: походження та тлумачення назви країни”, “Символіка синього та жовтого: прапор, герб та гімн України”, “Київ і Дніпро: як народилася матір городів руських”, “Традиція і культура козацтва”, “Крах імперії та боротьба за незалежність”, “Національний поет Тарас Шевченко: душа українського народу” і т. д. Культурі нашої держави присвячено 16 розділів. Тут вміщено унікальні розповіді про Котляревського, Гоголя, Сковороду, Олену Телігу, Ліну Костенко і ще, і ще…
Об’єктивно, зі знанням справи, йдеться у книзі про сучасні економічні і політичні проблеми, про відносини України і Японії в усіх сферах життя.
На обкладинці, переважно прикрашеній зразками стародавньої української архітектури, зображено й Майдан з патріотичними гаслами як символ продовження в Україні боротьби за перемогу Свободи і Правди.
Книга насичена прекрасними ілюстраціями – краєвидами, портретами великих українців, шедеврами архітектури, зафіксованими на фото політичними, мистецькими подіями, зразками етнографії нашої України.
Безмежна подяка нашому другу – молодому японському українознавцю Йосінарі Харада і його колегам за розуміння, повагу, любов до України, за історичну книгу про неї для японського народу. Вони завершили велику справу і для України, географічно далекої, але духовним благородством і працелюбством близької.
Йосінарі, Друже мій, безмежно вдячна Тобі за творчий подвиг…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment