Пам’яті просвітянина

19 липня 2020 року минає сорок днів, як відійшов у вічність наш побратим, просвітянин Дяків Роман Степанович.

Народився 24 квітня 1940 р. у с. Корчині на Сколівщині Львівської обл. 1947 року разом із сім’єю був вивезений у Сибір. З 16ти років працював учнем токаря на заводі, грав у футбол у команді “Торпедо” (Омськ). 1957 року повернувся в Україну. Працював молотобійцем Стрийської будівельної дільниці №6, рахівником Любинцівського сільського споживчого товариства. В 1961 р. закінчив Мукачівський кооперативний технікум, працював товарознавцем Кримської облспоживспілки, у 19631967 рр. — в ЮжноСахалінському міськпромторзі на о. Сахалін (Росія). Водночас навчався заочно у Львівському торгівельноекономічному інституті, який закінчив у 1967 р. Тоді ж вступив до аспірантури Київського інституту торгівлі та громадського харчування, 1971 р. захистив кандидатську дисертацію з питань ринкової економіки. Очолював відділ кон’юнктури ринку Української філії Всесоюзного інституту кон’юнктури торгівлі. Завідував корпунктом журналу “Советская торговля” в Україні. Опублікував понад 20 статей з проблем менеджменту і маркетингу. Був переможцем наукових всесоюзних і всеукраїнських конкурсів. Викладав в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Мінторгу СРСР і завідував кафедрою. Брав участь у громадськополітичному русі, за що зазнав переслідувань органами КДБ.
Під час горбачовської перебудови заснував фірму “Дума” для друкування українських книг, колядників, календарів тощо. В 19921994 роках працював заступником голови Всеукраїнської музичної спілки; відповідальним секретарем Всеукраїнського товариства “Просвіта”, головою секретаріату товариства зв’язків з українцями за кордоном “УкраїнаСвіт”, де налагоджував зв’язки з українцями Кубані, Австрії, Словаччини. Ініціатор створення Міжнародної спілки українських підприємців, яку очолив перший президент України Леонід Кравчук. Був генеральним директором, першим заступником голови Ради цієї спілки. Водночас працював професором Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 20002004 рр. — заступник директора Інституту українознавства. У 20042009 — проректор Інституту декоративноприкладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, до останнього часу — завідувач кафедри.
Автор близько ста наукових праць. Академік Національної академії наук України. Академік Міжнародної академії оригінальних ідей. Генерал Українського козацтва. Член ради міжнародного бойківського товариства. Лицар (граф) ордена Святого Михаїла Архистратига. Засновник міжнародної економічної фундації для сприяння українському підприємництву, видання енциклопедичної літератури. За його авторством і редакцією вийшли “Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера”, “Українська екологічна енциклопедія” (два видання), “Енциклопедія житловокомунальної сфери”, “Енциклопедія інвестицій”, “Енциклопедія інновацій”. “Енциклопедія Бойківщини”.
Вже хворіючи, в 2011 році видав в співавторстві книгу “Україна: від самостійності до незалежності”.
Книгу надрукували в технічному інформаційному центрі Товариства “Просвіта”.
Працював над медичною енциклопедією в останні дні, але…
Вічна пам’ять Роману Степановичу, щирому патріотові України!

Павло Мовчан, Георгій Філіпчук,
Микола Нестерчук, Михайло Сопівник, Микола Цимбалюк

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment