Причетність до зображуваного

Едуард ОВЧАРЕНКО
Одна з найстаріших галерей України “Митець” представила персональну виставку члена НСХУ Сергія Грущенка “Обрії”, на якій можна побачити живопис і графіку митця.

Художник родом з містечка Вереміївка на Полтавщині. За народними переказами, тут бував Богдан Хмельницький зі своїми козаками, а пристань на Дніпрі до побудови Кременчуцької ГЕС мала назву “Богун”.
Навчався на відділенні оформлення промислових виробів Київського училища прикладного мистецтва. Згодом закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту – майстерня Т. Лящука. Серед його викладачів були О. Басанець, П. Басанець, С. Грош, М. Попов, Л. Сак, П. Говдя, В. Сингаївський. Більше двадцяти років його творча біографія була пов’язана з Київським комбінатом декоративномонументального мистецтва.
Працює в галузі графіки (плакат), монументального і станкового живопису. Спеціалізується в галузі естампової та книжкової графіки. Плакатна творчість митця розвивається у двох напрямках: перший – з тяжінням до повіствування в деталях і виділенням головного монументального образу, другий – лаконічна композиція з людським образом. Головне поєднання – червоний та чорний кольори. Живопис – поетичнореалістичний, головне у центричній побудові – світло у кольорі.
Сергій Грущенко вже майже 50 років бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставка. Має понад 20 персональних виставок, які відбувалися в Українському домі, Українському фонді культури, Національній спілці художників України та ін. 2017 року став лауреатом літературномистецької премії ім. Івана НечуяЛевицького.
Твори художника зберігаються у колекціях Національного музею Тараса Шевченка, Музею Івана Гончара, Музею Івана НечуяЛевицького, Черкаського обласного художнього музею імені М. Ярошенка, Музею Революції Гідності, Українського дому, Українського фонду культури та приватних збірках України, Росії, багатьох європейських країн, Канади та США.
– Бурхливі хвилі нашого суперечливого сьогодення, з його протистоянням та насильством, стресами й катастрофами, все далі нас відносять від поодиноких острівців краси й гармонії, добра і злагоди, – зазначає мистецтвознавець Олена Загаєцька. – Одним з таких острівців душевної рівноваги у безмежному морі неспокою можна назвати творчість відомого українського художника Сергія Грущенка, твори якого ніби освіжають після задушливого тиску щоденних проблем.
Доля подарувала Сергієві Олександровичу м’який ліричний характер і любов до прекрасного. Він народився у мальовничому козацькому містечку Вереміївка на Полтавщині, що розкинулося під горою біля Дніпра. Мабуть навколишня краса і спонукала його до творчості.
Малювати почав з дитинства. Ще школярем зображував оточуючі краєвиди, все, що було йому близьке й дороге, ніби передчуваючи, що рідного містечка скоро фактично не стане. У кінці 50х років минулого століття на місці Вереміївки захвилювалися води “Кременчуцького моря” – найбільшого штучного водосховища на Дніпрі, що поховало 212 поселень у серці України…
Велика частина творів митця – краєвиди, якими він захоплюється все життя. З першого погляду реалістичні, вони, зрештою, часто є витвором уяви художника, котрий прагне діалогу, суголосності з традиційними уявленнями глядача про навколишній світ. Світоносний колірний лад картин, виважена композиція, спокійний плинний ритм викликають щемливе почуття причетності до зображеного.
Широкий український простір постає з картин Сергія Грущенка “Літо догора”, “Літо”, “Світлий день”, “Захід сонця”. Краса карпатської природи тонко передана в полотнах “Травень у Карпатах”, “На перевал”, “Ранок”. Мотиви народнопоетичної творчості надихнули на створення робіт “Різдвяний ранок”, “На Великдень”. Краєвиди Києва зображено у картинах “Хатамузей Тараса Шевченка на Пріорці”, “Лавра”, “Університет”. Окреме місце в експозиції займають портрети – “Автопортрет”, “Портрет Тараса Шевченка”, “Портрет рибалка”, “Портрет батька”, “Портрет сільського сторожа”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment