Українська мова – це питання безпеки. Де є українська мова — там є Україна

Георгій ЛУК’ЯНЧУК
Нинішню війну проти України Володимир Путін розпочав задовго до окупації Криму. Мовна агресія не припинялася в усі роки нашої незалежності. Під час візиту до Києва у липні 2013 року президент Росії, який раніше говорив “в Україні”, умисно перейшов на “неправильну граматичну форму” – “на Україні”. Вслід за Путіним на використання форми “на Україні” перейшли Московський патріарх Кирило, керівник МЗС Сергій Лавров та інші російські чиновники. Мету війни проти України Путін також озвучив у Києві, на конференції “Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України”, організованій проросійською організацією “Український вибір”, очолюваної путінським кумом Медведчуком. Стратегічною метою Москви є включення України та Білорусі, а також російськомовних анклавів в інших державах, до геополітичного об’єднання “русскій мір”… Кремль оголошує носіїв російської мови власністю Росії — і це стає приводом для вторгнення!

Протягом двох днів поспіль (16 і 17 липня) у Верховній Раді намагалися поставити на розгляд скандальний законопроєкт одіозного депутата від фракції “Слуга народу” Бужанського, аби змінити важливі норми закону про функціонування державної мови. А під стінами українського парламенту збиралися громадяни, які прагнули захистити рідну мову і свою державу від зазіхань тих, хто все ще сподівається на те, що ніякої України тут не буде. Під тиском багатотисячної громади українських патріотів від розгляду законопроєкту поки що відмовилися… Та буде ще чимало спроб торпедувати мовний закон усіма можливими засобами — за допомогою Конституційного суду, нових поправок, нових законів. П’ята колона Кремля, яка хоче, щоб українці не розмовляли своєю рідною мовою, щоб Україна не відрізнялася від Росії не тільки географічно, а й цивілізаційно, не заспокояться ніколи. Бо російським шовіністам і місцевим українофобам немає “ніякої різниці” саме тоді, коли викладання в школах і вишах йде російською мовою, коли в ефірі звучить російська “попса”, коли на екранах – російські або дубльовані російською мовою фільми. А коли викладають українською мовою, коли в ефірі українські пісні, а в кінотеатрах фільми українською мовою – тоді різниця є!
Мовні спекуляції вже не раз призводили до справжніх трагедій у нашій країні. Обіцянки Віктора Януковича надати російській мові статус державної призвели до загострення виборчої кампанії 2004 року, горезвісний “закон Ківалова-Колесніченка” 2012-го фактично дозволяв вигнати українську мову з половини території країни. А згодом — заяви Кремля в 2014-му про “захист російськомовного населення”, під прикриттям яких українські території Криму і частину Донбасу окупували, а людей вбивали і виганяли за мову і український патріотизм!
Досить вже знущатися над людьми: і тими, хто був позбавлений рідної мови через десятиліття русифікації і шовінізму, і тими, кого зараз намагаються позбавити гідної і перспективної освіти державною мовою в європейській цивілізованій країні, яка стає Україною і позбавляється свого імперського і радянського минулого, — саме цього вимагали демонстранти під Верховною Радою впродовж двох днів протистояння повзучому реваншу п’ятої колони Москви. Ця акція протесту також продемонструвала, що за майже 30 років відновленої незалежності частина українських громадян так до кінця і не визначилися: вони частина Росії (СССР), чи все таки незалежна країна зі своїми власними традиціями, культурою та мовою, яка є важливою складовою частиною європейської цивілізації… Велелюдні протести біля Верховної Ради були підтримані і силами патріотичної опозиції в стінах парламенту, зокрема фракціями “Європейської солідарності” і “Голосу”. Нинішній парламентарій (ЄС), попередній спікер ВР Андрій Парубій зокрема наголосив, що проєкт №2362 — це удар по українській мові та освіті.
У перший день протестних акцій Україна відзначала в залі Верховної Ради, де зібралися депутати вже історичного 1-го скликання, 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет. Історичний документ, предтечу “Акту про Незалежність України”, ухвалили саме 16 липня 1990 року. Виступові народного депутата 4-х скликань, академіка Ігоря Юхновського  присутні у Верховній Раді кілька разів аплодували стоячи.
Академік, зокрема, звернувся до президента Володимира Зеленського: “Нехай ваша українська мова стане рідною і чудовою за своїм мелодійним звучанням. Нехай такою вона стане у вашій родині. Від вас яскравим світлом нехай вона пошириться на ваших соратників і на всю державу. Державність української мови — основа української держави. Зараз хто проти цього, є державним злочинцем. Йде війна за мову, за землю, за Україну!”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment