Мені з вами цікаво

Віктор ТЮТЮН,
Херсон

Діти – наше майбутнє. Це твердження ковтають, не замислюючись. Пити воду, коли їси, чи не пити? Суперечки не вгавають. Хоча вибір не завдасть великої шкоди. Зате аксіоматичний вислів – не лише помилковий, але й дуже шкідливий.
Василь Крас у Фейсбуці вболіває за освітянські біди: “Не ті вчили, не так вчили, не тому вчили. Так що ж це за навчання таке підростаючого покоління?”
На моє давнє переконання, діти – послання з вічності, що увібрала вчорашнє й завтрашнє.
Чому Шопенгавер сказав: “Кожне дитя до деякої міри геній, і кожен геній до деякої міри дитя?” Тому, що співвідношення успадкованого малям до набуваного під час дорослішання виявиться на користь рефлексів та інстинктів, материк його підсвідомого вже з ним від зачаття.
Стисло: діти – наше минуле. Дуже древнє: від тваринного до засвоєння досвіду предків з найближчих поколінь – і саме цей набуток піддається зовнішнім впливам. Це роблять родина, навчання, релігія, сучасні маніпуляції. Виховання й культура – найвразливіші ділянки особистості. Це підтверджує стан людей, які мають хворобу Альцгеймера: пацієнт пригадує дитинство і не пам’ятає, що було мить тому або вчора.
До сьогоднішнього дня в світі обговорюють радіовиставу “Війна світів”. Хоча трансляція пройшла у 1938 році. Слухачі повірили вторгненню марсіан, але зневажили попередження автора науково-фантастичного роману, негайними і численними спростуваннями. Спрацював атавістичний страх перед невідомим, інстинкт самозбереження переміг здоровий глузд.
Є такий жарт з Інтернету: “Ти завів кота, кіт собі — бліх. Має право!”
Саме “право” і “права особи” в юридичному сенсі найчастіше переглядаються сьогодні і спотворюються.
Підміни й маніпуляції з розвитком комунікацій обертають істини на протилежне. Гасла Французької революції (зокрема, “Братерство”, що до смерті перелякало монархії), у 19 ст. спотворили більшовики, ще через два століття глобалісти нео-більшовики обернули на беззмістовні драглі “толерастії”.
Механізм такий: всі люди – брати! Тоді навіщо нам національності? Погодилися – і українців позбавили Батьківщини. (Яка ще “Україна”, коли немає українців?!) Сьогодні тихенько пропонують викреслити “по-батькові”. Наступними зітруть з пам’яті діда з бабою та раніші покоління. Ти знищиш батьків, але звіром залишишся.
“Знання без виховання – меч в руках божевільного”, – застерігав Василь Сухомлинський. Сучасні “ліквідатори пам’яті” вдерлися в людську свідомість. Їхнє завдання – знищити особистість, яка опирається на спадок предків. Якщо колишні колонізатори та радники від “філософії майбутнього” соромляться минулого, то нам слід пишатися боротьбою народу з поневолювачами, плекати національну культуру.
Нас прагнуть повернути в темні часи псевдоморальних неволі й заборон, коли уярмлене населення корилося сильнішому. А звернені в майбутнє настанови Ушинського, Грінченка, Русової не дійшли (за словами Пантелеймона Куліша) “Народу темному, безбатченку в отчизні…”
“Пам’ятай, що найважливіші зустрічі людини в житті – його зустрічі з дітьми. (…) ми ніколи не знаємо, кого ми зустрічаємо…”, – так вважав Януш Корчак, який заради дітей тричі відмовився врятувати власне життя і, з дитиною на руках, увійшов до газової камери в концтаборі.
Від нас не вимагають жертви. Нас присипляють і дурять, нишком виймаючи душу.
Чому в ілюстрації медуза? Бо вона старша від динозаврів на 100 мільйонів років. Бо вона жила “сьогодні і зараз”. Так і живе.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment