Ткацький шлях. У пошуках світла в темні часи

Леся Воронюк,
голова ГО “Всесвітній день вишиванки”, режисерка фільму “Ткацький шлях”
“Ткацький шлях” завершує трилогію документальних фільмів, яку я розпочала у 2015 році. Першим був “Спадок нації” із Олександром Ткачуком та Олексієм Долею про людські долі вишитих сорочок, другим — “Соловей співає” із Сергієм Кримським про руйнування міфів довкола української мови. А “Ткацький шлях” — це первинно жіноча команда напару з майстринею та дослідницею ткацтва Дариною Алєксєєнко.

Ми сподіваємось, що нам врешті вдасться зробити соковите, яскраве і натхненне документальне кіно про народне ткацтво як частину української культурної спадщини. Чому врешті? Тому, що працювати з темами, пов’язаними з історією української культури та ідентичності, це, перше — свідомо піддавати себе психологічному самонасильству, або друге — понад усе прагнути викулупати зі свідомості сучасних українців злоякісну пухлинну “какаяразніца”. Що я маю на увазі під першим? Постійну роботу з драматичними історіями людських доль та трагічними подіями. Знищення, заборони, приниження, маніпулювання — це те, що кожен дослідник обов’язково зустрічає, беручись практично за будьяку тему культурної спадщини. Другий варіант — звичайно більш життєствердний, адже процес боротьби за істину — це шлях переможця.
Та насправді перебувати у постійному мистецькому стресі, пропускаючи крізь себе сотні років історії боротьби — дуже не простий стан. Розумію, що це непростий стан і для глядача. Сьогодні, у найтемніші часи, українці потребують світлих історій, добрих, життєствердних, красивих. Саме таким є українське народне ткацтво — багатство різноманіття технік і візерунків, застосування тканих речей в побуті та обрядовості, висока естетика виконання, супроводжувана надмірним пієтетом обожнювання та збереження тканих рукотворних витворів.
Ми заглибились в історію на кілька тисяч років і дістали звідти сенсаційні артефакти ткацтва, які є ознаками високого цивілізаційного виміру української ідентичності. Про що йдеться — глядач дізнається вже з самої стрічки.
Над фільмом ми працювали з перервами три роки. Коли Дарина Алєксєєнко звернулась з ідеєю зняти стрічку про ткацтво, я була переконана, що такі фільми вже існують. Але ж ні! Як і “Спадок нації” — перша документалка, в котрій зібрано генезис та духовність вишитих сорочок з усієї України, так само і “Ткацький шлях” — перша документалка, в котрій зафіксовано не лише одну з технік чи один із виробів, чи одну з областей, а багатство ткацтва всієї України — не лише візуальне та естетичне, а й обрядове.
Наші кіноекспедиції розсіялися всією територією держави — від заходу на схід, з півночі на південь. Ми розтягували зйомки в часі, аби зняти ліжникарство в зелених літніх Карпатах, килимарство на осінньому Подністров’ї, стрижку овець на весняній козацькій Черкащині. Саме в таких місцях, далеко від мегаполісів, міської метушні, споживацького суспільства і збереглися “острови” народних майстрів та автентичні ремесла.
Мене справді глибоко вражає і обурює той факт, що при такому невичерпному багатстві культурної спадщини існує так мало повнометражних стрічок. А більшість тематичного контенту — короткі сюжети середньої якості регіонального телевиробництва або короткі хвилинні промо, створені, до речі, теж громадськокультурним, а не державним чи телевізійним секторами, які можуть собі дозволити дороговартісне кіновиробництво. До речі, наразі за допомогою спільноти Спільнокошт намагаємося завершити стрічку https://biggggidea.com/project/tkatskijshlyahdokumentalnijfilm/
Важливо і те, що фільм не лише розповідає про майстрів та види ткацтва, а й демонструє, як ткацтво переосмислюється сьогодні, як створюються нові образи та витвори на основі традиційних форм, і ці експерименти настільки вдалі, що потрапляють на обкладинки світових глянців, наприклад, “Voge”.
“Ткацький шлях” — це історія про українську ідентичність через шляхетність і красу народного ткацтва. І якщо краса врятує світ, то українська краса врятує український світ.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment