Ахілесова п’ята українців – розбрат, егоцентризм, самопоборювання

Наталя Гумницька,
Львів

Історія українського багатовікового державотворення рясніє як безліччю героїчних переможних подій, так і низкою ганебних поразок, спричинених дуже часто відсутністю єдності через вузькі егоїстичні інтереси на противагу державним, дріб’язкову заздрість, акцентування на ідеологічних відмінностях, а не на стратегічних цінностях. Саме ці суб’єктивні риси нашого політичного й інтелектуального сегменту загалом стали основним фундаментальним гальмом на шляху до незалежності та соборності України. За дужками залишаємо зовнішній фактор, який притаманний усім без винятку націям, які виборюють право жити у відповідності до своїх національних цінностей та традицій. Незважаючи на пророчі заклики стовпів українського народу, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Михайла Грушевського до єдності, до подолання розбрату поміж собою, наші провідники продовжують з неймовірною послідовністю й енергією нищити і поборювати одне одного, а вороги користають і підкидають ще різного провокаційного хмизу в полум’я розбрату, отримуючи переможні дивіденти. У цій емоційній гарячці, яка виключає логічне й раціональне мислення, здатне бачити стратегічну державну перспективу, наш політичний істеблішмент штовхає народ на вибір добре замаскованих ворогів української нації. Саме цей вузькоегоїстичний та вузькопартійний спосіб розбудови й утвердження Української незалежної соборної держави прирікає на поразку, про що яскраво засвідчує уже майже 30літня новітня історія України. Особливо очевидними ці стратегічні помилки стають під час виборчих кампаній. Бо знову з методичною тупою впертістю ми стаємо на ті ж граблі! На жаль, у наших політиків дуже коротка пам’ять на причини поразки і майже алергія на аналітичні висновки. Тому народ голосує за хитрих популістів, тому обирає “януковичів” та “зеленських”, за принципом “На зло бабці відкушу собі вухо”. Сьогоднішня виборча кампанія до місцевих органів самоврядування демонструє, на превеликий жаль, на самих початках те ж короткозоре ортодоксальне самознищення на догоду антиукраїнським силам – байдуже, свідомо чи несвідомо! Маємо нарешті зійти з вузької ортодоксальної стежки розбрату на широку дорогу взаєморозуміння, взаємопідтримки, взаємоєднання усіх проукраїнських державницьких сил, які здатні побудувати вільну Україну, про яку мріяв наш Великий ПророкДержавник Тарас Шевченко і про яку мріє кожен нормальний українець сьогодні. Не прогавмо цю мрію для наших дітей і правнуків! Україна понад усе!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment