Очільник Київської міської «Просвіти» Кирило Стеценко: Плани на найближчий час

— По-перше – це кадрове оновлення. Але не просто набір молодих людей. Це набір активних, креативних особистостей, які спроможні включитися в процес оновлення. Великою мірою – це виконання заповіту Тараса Шевченка: “І на оновленій землі”. Якщо “Просвіта” сама не оновиться і не буде в авангарді, то матимемо загрозу самозникнення. Сподіваюсь, що ми зможемо розбудувати цей процес. Хоч тепер перебуваємо біля його підніжжя.
По-друге – структурна розбудова. Первинні осередки, районні організації і сама центральна Київська “Просвіта” потребують подальшого структурування і переходу на засади стратегічного управління та проєктного менеджменту. Сьогодні дуже багато громадських організацій займаються кризовим менеджментом, де головне завдання – вижити. Але насправді вижити — це лише перша частина завдання, найголовніше — вийти в лідери.
По-третє – навчання просвітян. Діємо за принципом – просвітянине, просвітися сам. Це взаємообмін. Ми живемо у світі, який швидко змінюється. Важливо налагодити діалог поколінь. І я, як викладач університету, давно є прихильником того, що студент і викладач стають партнерами. Викладач навчає студентів, а студенти навчають одне одного і викладача. Але управління цим процесом має організовувати викладач. Так само і в “Просвіті”. Як керівник Київської організації маю відповідати, щоб ці процеси були відлагодженими.
По-четверте – мережеві проєкти. Коронавірус накладає певні корективи на цей напрямок нашої діяльності, але ми все-одно будемо його розвивати, долучати до цих проєктів громадськість. Це не обов’язково лише заходи в мережі Інтернет. Це все, що відбувається у просторі міста Києва за участю наших партнерів.
Один із таких проєктів – “Київське коло”. Це різноманітні лекції, концерти, й дискусії. Нашими партнерами у цих проєктах вже були Національний музей літератури, Національний музей історії України, КМДА, Музей Миколи Лисенка. Сподіваюсь, що у перспективі до цього списку долучаться столичні виші, інші установи громадського суспільства. Ще один проєкт — “Київські квести”. Ми вже проводили їх на території Національного музеї історії. Надалі збираємося поширити на весь Київ.
У планах маємо проєкт “Українська пісня на вулицях Києва”, який будемо здійснювати разом з Київською міськдерж­адміністрацією, суспільним телебаченням і радіо, іншими партнерами. Йдеться про заохочення талановитих музикантів. Але оскільки нашим завданням є утвердження українських культурних цінностей, то й умовою заохочення цих музикантів стає акцент на українській культурі та українській мові. Головний приз матиме назву “Золотий Перебендя”.
Ще один проєкт – “Київська мовна варта”. Одним з його напрямків буде контроль над підприємствами громадського харчування. Це велика праця, до якої залучатимемо волонтерів. Ми знаємо, що у нас є багато людей, які епізодично піаряться на мовних проблемах. Але їхня, нерідко скандальна, діяльність не дуже позитивно впливає на мовний клімат, не завжди сприяє порозумінню й рухові вперед. Ми ж налаштовані на системну і конструктивну роботу.
Є й інші напрями діяльності. Візьмімо фізкультуру і спорт – тут непочатий край роботи. В армії багато чого зроблено на формальних рівнях, але багато чого ще потрібно зробити.
Саме мас-медії, на мою думку, мають вирішальну роль у формуванні мовного клімату в державі. Їхні власники – переважно олігархи, і це дуже погано. Не знаю жодного олігарха, який би був патріотом української культури. Всі вони, як бачимо, російськомовні, орієнтуються на Москву. Для них законодавство, що захищає українську мову – однозначне зло, з яким би вони хотіли покінчити. Лише завдяки героїчним зусиллям української громадськості був прийнятий Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Всі ми маємо стояти на захисті цього закону і далі рухатися вперед.
Я моніторю деякі розмовні радіостанції. Є тенденція, що кількість російськомовних ведучих починає збільшуватися. Ми маємо стежити, як змінюється програмна політика радіостанцій щодо української мови.
Є ще один аспект, який стосується мовної норми. В українській рекламі є багато слів, які формують у масовій свідомості людей неправильне уявлення про те, що є українською мовою. Тут активно використовується суржик, або, навіть, російські та англійські слова. У нас є багато талановитих журналістів, проте вони неправильно відмінюють слова і ставлять наголоси, вимовляють іноземні слова на російський лад. Усе це є проявами “русского міра” в українській мові. Отже, вичищення українського мовлення від “русского міра” — надзвичайно відповідальне завдання громадського сектора.
25 лютого відзначатимемо ювілей Лесі Українки. Ще у ХІХ столітті вона була провісницею тієї епохи, яка нині тільки починається – епохи Водолія, що змінює баланси в суспільстві. Вже не існує безперечного лідерства чоловіків. В інформаційну і креативну епоху немає жодних об’єктивних підстав жінці бути менш значимою і важливою. В інформаційному суспільстві фізична сила взагалі не має значення, а важливі інтелект, мораль, добра воля і мотивація.
Київська “Просвіта” планує ряд проєктів, які акцентують роль Лесі Українки і її постаті. Звернемо увагу на креативних українських жінок, на те, що робить їх успішними в сучасному світі. Намагатимемося поєднати національні й інтернаціональні свята, які пов’язані з жіноцтвом. 14 лютого – міжнародне свято, День Святого Валентина, а 15-го українське – Стрітення. Для багатьох українців 8 березня не є святом, але суспільство за інерцією все ще відзначає його. Однак під впливом ювілею Лесі Українки Міжнародний жіночий день у наступному році матиме інше забарвлення. Також дещо інше забарвлення матиме 9 березня — у день народження Тараса Шевченка. Багато й інших подій можуть бути висвітлені крізь призму свідомості Лесі Українки.
Низку проєктів присвятимо українським жінкам. Наприклад, одна з них —членкиня правління Київської “Просвіти” Тіна Пересунько — як науковець дуже ефективно просуває тему “Щедрика”, який вже стає світовим брендом України. Інший проєкт присвятимо народній артистці України Галині Яблонській, яка у свої 92 роки веде активну громадську діяльність. Маємо честь сприяти популяризації її міжнародного проєкту “Шевченко єднає народи”.

Інтерв’ю з Кирилом Стеценком
читайте на стор. 11

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment