На вічну пам’ять Лідії Матіяшек

17 вересня 2020 року у Києві після тяжкої хвороби померла видатна громадська й культурна діячка, вірна дружина, турботлива мати, надійна подруга Лідія Матіяшек.

Народилася у Нью-Йорку 11 квітня 1962 року, виростала у патріотичному культурному українському середовищі, основними засадами якого було збереження та розвиток українських традицій для неодмінного відновлення незалежності України. З дитинства співала у хорі “Молода думка”, відвідувала студію мистецького слова Л. Крушельницької, була членом “Пласту” станиці м. Нью- Йорк.
Батько Микола Досінчук-Чорний, видавець часопису “Бандура”, прищепив доньці любов до унікального музичного інструменту – бандури, яку Лідія пронесла через все своє життя, опікуючись бандуристами, виставками у музеях. Її завжди можна було зустріти на концертах бандуристів, численних фестивалях. Гри на бандурі навчалася в о. С. Кіндзерявого-Пастухіва.
Закоханість у неповторність бандури спонукала Лідію до навчання в організованих Капелою бандуристів ім. Т. Шевченка кобзарських таборах 19721979 рр., де пізніше викладала. З 1972 р. виступала з ансамблем Школи кобзарського мистецтва в НьюЙорку.
У 1982 р. брала участь у з’їзді бандуристів у Клівленді, виконуючи обов’язки референта з міжнародних зв’язків Товариства українських бандуристів. З ансамблем бандуристів “Гомін степів” гастролювала у Південній Америці. Започаткувала курси гри на бандурі при Українському Вільному Університеті у Мюнхені (Німеччина).
У 1985 після навчання в Університеті НьюЙорка здобула диплом з міжнародної політики, а згодом – ступінь магістра з управління громадськими організаціями.
Активна діячка у 80 рр. ХХ ст. Товариства Української Студіюючої Молоді (ТУСМ) імені Миколи Міхновського. Учасниця акцій і демонстрацій ТУСМу в обороні прав українських політв’язнів. 1986 р. була арештована у НьюЙорку за протести проти політики радянської влади щодо приховування правди про Чорнобильську катастрофу.
Багаторічний співорганізатор (8090 рр.) поїздокстажувань українських студентів “Стежками батьків по Європі” та “Стежками батьків по Україні” під егідою Фундації Українського Вільного Університету.
У серпні 1990 р. з нареченим Петром Матіяшеком приїхали з США до Львова, щоб обвінчатися у Церкві Преображення ГНІХ УГКЦ. Вони стали першими закордонними українцями, котрі повернулися на батьківщину для одруження у відродженій УГКЦ. У щасливому шлюбі прожили разом тридцять років.
У 19911994 рр. працювала директором національного бюро Українського конгресового комітету Америки.
1994 р. переїхала до Києва зі своїм чоловіком, правником Петром Матіяшеком, якому запропонували роботу в групі радників при Верховній Раді України, очолюваній дром Богданом Гаврилишиним.
У 19951998 рр. працювала над розробкою кількох музичних проєктів, збирала матеріали про кобзарів і бандуристів світу, була членом редколегії журналу “Бандура”.
Свою відданість мистецтву гри на бандурі, збереженню історії розвитку музичного інструменту впродовж десятків років виявляла завдяки постійному опікуванню Музеєм кобзарства в ПереяславіХмельницькому.
Лідія Матіяшек була багаторічним членом правління МБФ “Карітас України”, з 2016 р. – співорганізатором щорічного кобзарського табору на українській оселі “Бобрівка” в США, з 2010 р. – членом оргкомітету в Києві для проведення благодійних заходів для підтримки УКУ.
У Міжнародному жіночому клубі Києва з 2017 р. відповідала за організацію регулярної доставки продуктових наборів немічним людям, які не можуть самостійно залишити свої оселі.
У глибокому смутку і печалі залишила чоловіка Петра, доньку Ксенію, родичів, численних друзів на всіх континентах світу.
Добродійність, життєва мудрість залишиться у вдячній пам’яті багатьох людей. Її справи продовжуватимуть вірні друзі, а задуми втілять у життя однодумці, які сповідують ті самі цінності, які були важливими для Лідії Матіяшек.

Оксана Івасюк

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment