Через 300 років «Літопис» Самійла Величка повернувся!

Віра СОЛОВЙОВА,
директорка видавництва “Кліо”
Ось і тримаю нарешті в руках довгоочікувану (300 років очікувань!) видавничу “дитину” — “­Літопис” Самійла Величка!

Доводиться тримати аж двома руками, бо ж важить понад 3 кг, має в корінці 10 см і містить понад 1000 сторінок самобутньої української історії.
Понад рік видавнича команда “Кліо” (а колектив науковців – ще із 2012 р.) працювали над дослідженням, прочитанням, підготовкою до друку тексту оригіналу “Літопису”, який зберігається у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі.
Цей великий міжнародний проєкт став результатом співпраці Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету (РФ), Фонду Катедр Українознавства Гарвардського університету (США), Інституту історії України НАНУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та видавництва “Кліо”.
Особливістю нового видання “Літопису” стало те, що його текст вперше стане доступним у пов­ноті авторського задуму, адже дотепер у повному обсязі пам’ятка ніколи не публікувалася.
У першій публікації середини ХІХ ст. з цензурних міркувань було вилучено масиви тексту, що відносяться до доби Івана Мазепи, та документи, що стосувались самого гетьмана. Крім того, у виданні була відсутня початкова частина твору, порушено порядок частин тексту та пропущено примітки, значні фрагменти та додатки, що викривлювало задум автора.
Наступні ж публікації базувались на цьому виданні і повторювали його недоліки.
Залучені до проєкту фахівці провели титанічну роботу — на основі віднайденого оригіналу твору, наявних видань та єдиного відомого списку пам’ятки, створеного у 60-х рр. XVIII ст., який зберігається у Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, було реконструйовано повний текст “Літопису”.
За допомогою сучасних технологій та методик провели ретельний аналіз тексту, паперу, інших матеріалів. Дослідження показали, що чимало наших уявлень про пам’ятку помилкові, чи, щонайменше, — неповні. Реконструйовано докладну біографію Самійла Величка, яка змінила багато усталених уявлень про літописця.
Оскільки видавниц­тво “Кліо” вже багато років співпрацює з ініціаторкою проєкту, знаною дослідницею козацької доби, директоркою Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету, кавалер-дамою Ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня Тетяною Таїровою-Яковлєвою, то без вагань взяли на себе видавничо-поліграфічну частину роботи.
Зізнаюсь, що мала “рожеві” ілюзії і думала, що у рік відзначення 350-річного ювілею Самійла Величка (дата затверджена постановою ВР “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році”), бодай через програми Українського культурного фонду нам вдасться видати цю визначну пам’ятку української історії.
Але не сталося… “Політично вмотивований”, за його власним твердженням, експерт УКФ “зарубав” наш проєкт!
Звісно, опускалися руки… Відчувалася якась безнадія, бо проєкт — глобальний як за обсягом, важливістю, так і за потребою фахового опрацювання, залучення спеціалістів та коштів.
Але й зійти з дороги не можна, бо, вірогідно, то призначена така місія.
Адже приблизно рік тому Тетяна Таїрова-Яковлєва зателефонувала мені і схвильованим голосом вигукнула: “А це що, мені Бог послав цей рукопис, щоб я вам його через 300 років повернула?” (це вона якраз ретельно дослідила титульну сторінку основної частини “Літопису”, де було зазначено: Року Божого 1720). На що я їй відповіла, що, вірогідно, і мені Бог послав цей проєкт з тим, що маю його реалізувати!
І зробили! Завдяки українським традиціям меценатства, партнерству, небайдужості багатьох людей (а меценатську підтримку надали понад 60 людей, в основному випускники Києво-Могилянської Бізнес-Школи) Україні повернуто в повному обсязі її видатну історичну пам’ятку!
“Літопис” Величка — це вкорінена українська ідентичність, високий зразок староукраїнської мови та літератури доби бароко.
Тепер пам’ятка доступна для прочитання, досліджень та переосмислення.
І символічно, що у День українського козацтва, у ювілейний рік 300-ліття від створення, вона буде презентована у славному козацькому місті Батурині на території Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, де о 12.00 розпочнеться урочиста Академія з нагоди 300-річчя “Літопису” Самійла Величка.
А 16 жовтня о 15.00 відбудеться презентація першого повного видання “Літопису” у Конференц-залі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2-й поверх).
Разом з нами книжку представлятиме Тетяна Таїрова-Яковлєва.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment