З народних витоків

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У Музеї гетьманства діє персональна виставка живопису Анатолія Горового “Крізь час” та родинний мистецький проєкт Інни КрасновськоїКафтан та Миколи Кафтана “Чари Херсонського степу”. На творчість цих митців значний вплив має українська народна творчість.

Анатолій Горовий народився у селі Йосипівка, тоді Узинського, а нині – Білоцерківського району Київської області. Походить з давнього козацького роду Горових, які отримали шляхетство наприкінці ХVІІ століття. У 1990ті роки був одним із тих, хто започаткував КиєвоПечерський гуманітарний технікум, став його ректором. На початку ХХІ століття створив творче об’єднання “Отава”. Нині Анатолій Горовий – старший науковий співробітник КиєвоПечерського історикокультурного заповідника.
Автор книжок прози: “Доки щабля в руці” – химерна повість для дітей і дорослих, та “Аліпій – перший руський іконописець”, повість про події ХІІ ст. У 2009 році вийшла збірка його поезій “Там, за обрієм, коротка мить”. Як художник пише в стилі експресіонізму, з 2008 року відбуваються персональні виставки його робіт.
Митець є одним із творців принципів сучасної музейної педагогіки, автор ідеї сприйняття молодим поколінням музейних парадигм через власні творчі зусилля.
2009 року за сценарієм А. Горового “Стріла заздрощів” був знятий експериментальний художньодокументальний фільм про лікаряченця Агапіта. У фільмі він зіграв головну роль. Починаючи з цього ж року за сценарієм Анатолія Горового та режисера Богдана Браги на телеканалі “ГЛАС” виходять документальні фільми “Агапіт. Стріла заздрощів – поєдинок”, “Князь – інок. Микола Святоша”, “Канівський хорал. Любов Міненко”, “Що може художник Валерій Франчук?”, “Сергій Урусевський”, “Художник і час. ІванВалентин Задорожний”. А в 2014 році вийшла друком його книжка “Забутий митрополит Сильвестр Косов”.
Відкриваючи виставку директор Музею гетьманства Галина Ярова зазначила, що з творчістю Анатолія Горового познайомилася під час великого проєкту, присвяченого гетьману Івану Мазепі, що відбувався у Національному історикокультурному заповіднику “КиєвоПечерська Лавра”. Вже тоді виникло бажання побільше дізнатися про митця, який плідно працює в багатьох царинах культури.
Одна з кураторок виставки Надія Соколюк підкреслила, що виставка невипадково має назву “Крізь час”. Дійсно, ми сьогодні переживаємо нелегкі часи, але в історії України простих часів взагалі ніколи не було. Та попри всі проблеми нині митці мають повну свободу творчості – можуть творити на ті теми, як їм близькі, малювати те, що цікаво. Художник Анатолій Фурлет наголосив на важливості таких виставок саме сьогодні, особливо важливо, аби їх могло бачити підростаюче покоління. Поетеса Галина РибачукПрач розповіла про творчість Анатолія Горового у царині графіки, представила свою збірку поезій, яку оформив художник. А Віра Свистун прочитала власні вірші, присвячені Горовому.

Ім’я Інни Красновської вже добре відоме не лише на мистецьких теренах рідної Херсонщини, а й по всій Україні. Вона – активна творча особистість, бере участь у багатьох місцевих, обласних та всеукраїнських виставках і проєктах, що пов’язані з народним мистецтвом. У 2016 році атестована на майстра народної творчості Національною спілкою майстрів народного мистецтва України.
Майстриня створила свій авторський стиль, який назвала “Цвітиці” – від слів “цвіт”, “світ”, “квіти”, “птиці” – це символи людської душі. У кожній людині мисткиня бачить “цвітицю” особливого кольору, яку можна намалювати або відобразити у будьяких художніх техніках.
2018 року до Інни приєднався її чоловік Микола Кафтан. Вони почали разом працювати з дерев’яними артоб’єктами і спільно створювати справжні дива. Майстриня переконана, що без любові чудес не буває. І ця виставка є свідченням творчого і натхненного єднання двох талановитих і щирих у своїх почуттях людей.
Колоритні, з філософським підтекстом роботи Інни та Миколи не залишають нікого байдужим, дарують тепло і радість буття, “дихають” життям, випромінюють тепло та позитивну енергетику, збагачують душу світлими й радісними емоціями.
Пані Інна прагне прикpacити все, що її оточує. Цим захопила і свого чоловіка Миколу Кафтана, який в усьому допомагає дружині. Доля звела їх 10 років тому. Народне мистецтво вже протягом багатьох років захоплює Миколу. Інна звернула увагу, що чоловік по особливому відчуває деревину. І виникла спільна ідея, разом розвивати цей надзвичайно цікавий напрям. Вперше родинний проєкт “Чари степового краю” був представлений Херсонським обласним Центром Народної Творчості у “Світлиці” до Дня Незалежності у серпні 2020 року.
– Вважаю за честь вже вдруге представляти свої твори, в такому історичному місці – Музеї гетьманства, – зазначила Інна КрасновськаКафтан. – Познайомилися з цим музеєм рік тому. Кожен майстер відчуває серцем, де його місце, де його зрозуміють, де прийде його глядач.
Центр експозиції прикрашають роботи морської тематики. І це не випадково, адже Херсонщина це на лише степ, а й Чорне та Азовське моря, Сиваш. Кожна робота має свій настрій, уособлює характер людини. Це фантастичні рибини – “Фіолетовий філософ”, “Пихата риба”, “Теракотовий красень”, “Здивована риба”. А ще символ достатку “Черепаха” та інші роботи.
Для Миколи Кафтана – це творчий дебют. Оригінальна пірографія на дереві – це філософія його особливого світосприйняття. Роботи “Коріння”, “Відчуття свободи”, “Шлях пізнання” по чоловічому лаконічні і цікаві.
Незвичайна серія робіт “Дерева з казкових снів”. На перший погляд звичайні дерев’яні стовпчики перетворились на казкові, з наших кольорових або чорнобілих снів. А серед цих казкових дерев розташовані “Казкові лісовички” в чудернацьких капелюшках, яких вирізав із дерева майстер.
Навіть стебло і коріння звичайної кукурудзи стало мистецьким артоб’єктом. Майстерно розмальовані так, що глядачі з першого погляду не могли здогадатись, що перед ними. Вважали, що це екзотичний бамбук. А ми й далі працюватимемо з цим матеріалом.
Тема наших українських Християнських Свят, відображені у триптиху “Гармонія душі” присвяченому Великодню, роботі “Маковія”, серії робіт “Ангел, що небо тримає”, “Ангел – Охоронець родини”, “Святий Миколай” та ін.
Наша родина постійно перебуває в творчому пошуку. Ми вважаємо, що серед звичайних буденних справ можна знайти щось для душі, цікаве і неординарне. Головне – мати бажання і творити все з любов’ю, дарувати людям позитив і гарний настрій. Попереду натхненна праця над новими ідеями і проєктами.