ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини Фаріон. Подача 8

Не використовуючи сповна своєї мови, тої національної перетворювальної машини, цілий народ слабіє і поволі дегенерується у всіх ділянках життя.
Костянтин Чехович
Прикметно, що провідниками чужої лексики разом із чужою реальністю є передусім політики та журналісти, про що свідчить основна сторінка Міністерства освіти, науки та інновацій. Зокрема, фокусом англоварваризації є програма “Комунікаційна стратегія МОН 20192021 рр.”, розроблена громадським об’єднанням “Комунікація для змін”, яка часом видається просто поганим перекладом з англійської мови, зробленим на замовлення влади і цієї ГО. Це, як у бувальщині: “Який поганий переклад! Чи знаєте, хто переклав цього романа?”. “Ніхто. Це оригінал”. Це саме той випадок, коли “корисність запозичання перетворюється в свою протилежність”, позаяк призводить до занепаду власних творчих сил “та не розвивається (слабшає) контакт з прямими носіями рідної мовної стихії”.
Виявляється, що так звана реформа, яка після 2014 року, як стихійне лихо, накрила нашу освіту і стала вторгненням чужомовної системи, має омріяну практичну, космополітичну й гедоністичну мотивацію: “Реформа відбувається тому, що Україна хоче стати країною щасливих і конкурентноспроможних людей у глобальному світі”. Себто не йдеться про освіту як основу самостійної, самодостатньої національної держави, що змагає до відродження, оновлення та створення питомих освітніх моделей, національних традицій та утвердження свого національного Я і пропагування його в світі, – а всього лиш задля щастя і конкурентноспроможности безликих людей в глобальному вимірі. Це “щастя” і відразу неконкурентноспроможність (загроженість) нашої мови ми показово відчуваємо через масований наплив англізмів в українську мову:

“спікером презентації стала” – speaker 1. “промовець, оратор”; 2. “той, що промовляє”; 3. “лектор, доповідач”; 4. парл. “спікер”; 5. “представник, виразник, рупор”; 6. “диктор”; 7. “гучномовець”; 8. “читецьдекламатор” (ВАУС); “оратор”, “речник”, “диктор”, “гучномовець”, “рупор” (АРС, с. 706),
спікер – речник, промовець, доповідач;

“учні принесли стикер” – sticker: багатозначна лексема, що звужує свої значення 1. “колючка, шип”; 2. розм. “колюча зброя”; “ніж”, “спис”; 3. “клейка речовина”; 4. “смужка липкого паперу”; “гумований папір”; 5. “етикетка”; “ярлик”; “афіша”, “оголошення”; 6. “штрафна наклейка на вітровому склі” (за порушення правил стоянки); 7. “розклеювач афіш”; 8. розм. “роботяга”; 9. “людина, вірна своїм нахилам, звичкам”; 10. “прихильник”; 11. “залежаний товар”; 12. розм. “страйкар”; 13. “важке питання, загадка”; 14. “гість, що засидівся” (ВАУС); 15. розм. “складне питання”, 5. “наполеглива людина” (АРС, с. 723),
стикер – наліпка, наклейка, етикетка;

“кожен хоче бути топовим” – top: омонімна та багатозначна лексема, що звужує своє значення 1. “верхівка, вершина, верх, вершечок, маківка”; 2. “верхня частина, верхній кінець”; 3. “шпиль, купол”; 4. “найвищий ступінь”; 5. “найвищий ранг”; “високе становище”; “перше місце”; 6. “людина, яка посідає високе становище” (перше місце); 7. “найкраща (відбірна) частина чогось” та ін. (ВАУС); “вершина”, “верхівка”, “перше місце” та ін. (АРС, с. 774),
топові – перші, найкращі.

Від редакції: Просимо читачів долучатися зі своїми запитаннями до Ірини Дмитрівни Фаріон, професорки, докторки філологічних наук, постійної авторки “Слова Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment