Бажанський не зраджував школі, а ми – заповітам славного краянина

“Я би розказав вам, яка то в нас сила, Якби у нас єдність, як би жилось нам…” Цей вірш написаний понад 100 років тому поетом, якого подарувала нам Дорошовецька земля, що на Буковині.

Не таким планувалося зібрання з нагоди вшанування пам’яті Дорошовецького сівача доброго, мудрого вічного – Івана Бажанського, просвітителя нашого краю. Ще на початку року оргкомітет мав на меті вручити 100ту літературну премію імені Бажанського активній громадській діячці, волонтерці “Заставнівської волонтерської сотні”, дружині покійного правнука поета і просвітителя Бажанського, Івана Івановича Бажанського – Марії Іванівні Бажанській. У лютому 2020го вона попросила захід відкласти до літа, аби зібралася вся родина і разом організувати вшанування дорогого родича. Та вже липень цього року став останнім для Марії Іванівни… Але організатори — Чернівецька обласна організація Національної спілки письменників України та Буковинська “Просвіта” вирішили, дотримуючись карантинних вимог, зібратися у вузькому колі шанувальників творчості педагогаписьменника, а для вручення диплому і премії запросили сина чудового подружжя Бажанських Івана і Марії — теж Івана Бажанського.
Це може видатися дивним, але саме з волі Всевишнього зібрання відбулося не у школі (через карантин), – не на вулиці, біля пам’ятного погруддя Навчителя, а в духовному храмі. Як сказав настоятель церкви Святого Василія Великого Чернівецької єпархії ПЦУ с.Дорошівці, о. Віталій Мензак, який і запросив нас до духовної господи, що того дня Бог послав на цю грішну землю рясний дощ, аби ми вшанували достойних українців, помолилися за упокій Бажанських — Івана — Учителя, Івана — Трудівника, Марії — Волонтерки у приміщенні церкви. Дуже важко передати словами відчуття, якими наповнювалася душа під час панахиди, яку звершив о. Віталій. Адже у Божому храмі і розум стає цілковито підвладний молитві. А ще нас буквально заполонило чоловіче багатоголосся церковного хору. Ми слухали і погоджувалися зі своїм серцем: такі заходи треба робити в храмі. Тут і слова — справжні, і мова — мелодійна, і спілкування — високе.
А спогадів про заходи, які тривають із 2001 року (саме тоді була заснована літературна премія), назбиралося чимало… Василь Джуран — голова Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України згадав її ініціаторів і засновників — працівників газети “Голос краю”, а ще газети “Буковина”, письменників та Дорошовецької сільської ради. За цей час зроблено чимало для популяризації творчості славного земляка. Він себе називав “Мужик”, бо тяжко торував стежину життя, аби вести простих людей до світла… Нинішня 100та премія ім. Бажанського — почесна, вручається синові Марії Бажанської. Василь Джуран побажав панові Івану, усій родині долучатися до подвижницької праці з популяризації творчості славного землякапедагога. Далі передав слово професору Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича, заступнику голови обласної “Просвіти” Володимиру Антофійчуку, з яким мають спільний задум — повний випуск творів Бажанського. Володимир Іванович розповів про свою дослідницьку працю хронології роду Бажанських, зупинився, зокрема, на творчості ще одного дорошівчанина Дениса Онищука, тітка котрого Вероніка була другою дружиною (перша померла) Івана Бажанського. Пан Антофійчук впорядкував творчість Онищука, яка 44 роки пролежала в архівах, і, коротко презентуючи, подарував видання Іванові Бажанському. Вітаючи усіх зі святом спогадів, наголосив, що зараз дуже важливо воскресити в пам’яті тих, хто боровся за незалежність нашої держави і всім стати під покров справжньої української, єдиної Церкви. Одним із путівників має стати нова дослідницька праця педагогічнопросвітницької творчості Бажанського, яка досі в рукописах — 50ти товстих зошитах, які зберігалися в домашніх архівах доньки Ольги й онука Яснозора (нині теж покійних).
Микола Лисич, заступник голови ГО “Митці Буковини”, поет, волонтер який є меценатом заходу (премії) щиро дякував усім за подвижницьку працю, зауважуючи, що наші захисники на Сході України є гідними послідовниками таких велетів з духу як Іван Бажанський.
Ще одна цікава гостя імпрези завітала із Вашківців, що на Вижниччині, тамтешня директорка гімназії Лілія Гуйванюк. На честь Бажанського споруджено і погруддя, і меморіальні дошки, а ось у Вашківцях три роки тому посадили сад його імені… Воістину “життя не кінчається смертю, коли залишається сад”. І ось ми куштуємо яблука із Вашківецького саду — смачні й соковиті, як творчість нашого мудрого наставника.
Голова села Іван Димко пригадав, що 87 років тому закінчилося життя Івана Бажанського, 9 років тому — його правнука — Івана, 3 місяці — дружини правнука — Марії. Але залишилася пам’ять. Вона — у подібних зібраннях, у заходах, які організовують численні шанувальники, у тому числі й Дорошовецька школа. А там, де є діти — там пам’ять — на віки!
Важко було стримати непрохану сльозу Іванові, котрий, розчулившись повагою до його покійних батьків, щиро дякував за вшанування його матері дипломом лауреата. Запевнив, що продовжуватиме справу популяризації свого славного предка і доброчинності мудрих і світлих родичів.
Живе спілкування у колі однодумців, названих вище, а ще — історикакраєзнавця, лауреата премії ім. Бажанського 2019 року Юрія Кушніра, голови районної “Просвіти” Світлани Масловської, начальника відділу освіти та культури Юрковецької ОТГ Ярослава Котика про те, чи були б ми такими, як є, якби не Франко, Шевченко, Бажанський?.. Завжди треба пам’ятати кому маємо завдячувати, що цей шлях розпочали вони —духовні світочі, патріоти, літературні жертовники. Маємо пишатися, що стали їхніми послідовниками!
Квіти до пам’ятника Учителю Бажанському, до могил Марії й Івана Бажанських, меморіальної дошки загиблому на Сході України герою Андрію Василишину, пам’ятні фото — то данина пам’яті водночас скромній й величній Людині, якій достатньо було торкнутися слова, промовити його — і воно світилося в тих, кого він так щемно й наполегливо навчав. Він був рятівником українського слова. Не згубімо цю золоту нитку, продовжуймо її своєю небайдужістю та щирим, народним, просвітницьким, проникливим словом

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment