Індикатор подій в Україні

Світлана МАСЛОВСЬКА,
заступник голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім.Тараса Шевченка

Бідна родичка, чи багата пані? Пташка в клітці чи сокіл у небі?.. Де шукати найбільш влучне визначення для основи основ? Скільки носитимуть Її у своїх зубах вороги України? Боже, як багато запитань щодо неї — МОВИ — Матері Слова українського! Але, як добре, що нас небагато, але все ж є, аби захистити Її, оберігати, ніколи не забувати, аби гідно передати дітям і онукам…
Чому небагато? Бо у День української писемності та мови до відомої на Буковині та єдиної, такого зразка, в Україні, стели Пам’яті літописцям РусіУкраїни прийшло дуже мало людей. Так, карантин, так червона зона, але ж до крамниці за ковбасою йдемо, а за духовною їжею до скверика — ні. Хіба хтось оголошував карантин на пам’ять? Почекає НесторЛітописець? І Котляревський з Лесею Українкою — хранителі слова рідного, на розі вулиць яких і споруджено стелу, теж почекають?.. А тим часом Її, рідну, паплюжать, невдоволені півсотні народних депутатів, ще й до Конституційного суду позов подають на Закон про державну мову. Забагато їм слова материнського, московське солодше… Саме такий інтонаційний штрих мало зібрання з нагоди одного з головних свят справжніх просвітян…
Традиційно його відкрив голова обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Остап Савчук, який привітав учасників мітингу зі святом вшанування мови та Днем працівників культури, які неспроста збіглися в даті, бо ж саме українською твориться наша історія, звичаї й традиції. Ще одну листопадову подію згадав пан Савчук — 152га річниця Української “Просвіти”. Саме стільки літ стоїть на сторожі рідної мови єдина громадська організація, яку воістину можна назвати її оберегом. Щемливе віршоване зізнання в любові до царства мови — від просвітянкипоетеси Олени Рєпіної.
Ніжно, але й огненно звучало слово про мову, як таку, що має вплив на свідомість нашого суспільства від науковців та активістівпросвітян Володимира Антофійчука, Світлани Масловської, Тамари Мінченко. Бо, не знаючи мови, не захищаючи її можемо втратити: духовність, інтелект, мораль, надбання Революції Гідності та біль російськоукраїнської війни на Сході України. Ще один наголос на суттєвому історичнолітературному моменті — роль світочів Буковини Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Івана Бажанського, Дмитра Загула, Миколи Івасюка у формуванні та подвижництві українства в нашому краї. І як не пов’язати минуле з сучасними викликами, де молодь захищає святиню нашу? Як не мовити про принциповість студентки з Дніпра, яка просила викладача державного вишу вести лекцію українською, а той агресивно відмовився, назвавши Україну — руїною?
Отже, маємо тісніше згуртуватися, бути наполегливішими й більш рішучими, не оборонятися — наступати! Мова мусить об’єднувати націю. Вірмо і діймо! Слава Україні! Героям Слава!
P. S. Наступного дня в Чернівецькій обласній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка відбулася онлайнконференція з просвітянами районів Буковини, присвячена Дню української писемності та мови. Перед учасниками виступила професор Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича, член правління обласної “Просвіти” Надія Бабич.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment