ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини Фаріон. Подача 9

Як вам це громаддя чужих слів:
драфт, кейс, коуч, меседж, роудшоу, подкаст, спікер, топ, тренінг, форсайт, стейголдер, трендсеттер, бккросинг, лінк, інвайт, тімбілдінг, стартап, хендмейд, хайп, давншифтинг, коворкінг, брейнсторм, скетчбук, челендж, лук, факап (невдача, провал)?
А ось і свіженькі речення, зокрема два перші з львівської преси, з “Високого замку”:
“Листя горіха збереже овочі: лайфхак від “Доброго господаря” (ВЗ, 1.11.20).
“Український фільм потрапив у топ найстрашніших хоррорів” (ВЗ, 1.11.20).
“Світ потрохи повертається до жорсткого локдауну” (greenpost.ua, 26.10.20).
Сьогодні зауважимо на зав’язлому в зубах слові локдаун, яке вживають, говорячи про карантинні заходи:
lockdown: lock ?замкнути?, down ?вниз? – закриття.
Тож хіба українське слово “закрити” не передає означуваного поняття? Хіба не вичерпно сказати карантин, жорсткий карантин, адаптивний карантин, карантин вихідного дня, обмеження, заборона?
На відміну від попередніх рубрик, у ПРОТИАНГЛІЗМІ 9 пропоную теоретичносхематичне обґрунтування безглуздости невмотивованих запозичень через пропоновану схему.

Мовосвіт
А. запозичення > збагачення – неминучі явища в системі кожної мови як збагачення її поняттєволексичної системи та наслідок співіснування мов і народів: брифінг, чипси, буци, бойкот, бізнес.
Б. (англо)варваризація > очуження – явище очуження мови через порушення закону рівноваги чужих і питомих слів, своєї та чужої мови, внаслідок чого виникає явище варваризації (очуження) як антикультурного процесу, що загрозливе для самобутности нації та держави. Це піднесення чужого і приниження свого: локдаун, драфт, хорор, рофл, лайфгак, фандрейзинг, камбек, хейт.
Б.1. англізми – це запозичена лексика англійського походження в системі української мови як типове явище суспільної вмотивованости, початки якого сягають переважно кін. ХIХ – поч. ХХ ст. і набувають нового піку від 70х років ХХ ст. (трисель, бриджек, скутер, пірс, стрингер та ін.), а в ХХI ст. стають лавиною.
Б.2. протианглізми – це не лише окремі питомі лексичні відповідники, а система позамовних та внутрішньомовних чинників актуалізації власних ресурсів мови задля збереження її культури та питомости.
Тобто: лайфхак – порада, локдаун – закриття, хорор – жах, драфт – проєкт, спікер – речник, промовець; роудшоу – виїзний показ чи презентація; кейс – випадок, подія, коуч – наставник, виховник, хайп – галас, лемент, крик, шум.
Що нового додали ці англізми в нашу поняттєву базу? Отже, це плитка мода, показушне псевдознання і комплекс національного самозаперечення.

Від редакції: Просимо читачів долучатися зі своїми запитаннями до Ірини Дмитрівни Фаріон, професорки, докторки філологічних наук, постійної авторки “Слова Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment