З любов’ю до України

Валентина ЄФРЕМОВА,
мистецтвознавець
Фото з родинного архіву
У галереї “Митець” Київської організації НСХУ нещодавно відбулася виставка творів художника Василя Шевченка, присвячена сторіччю від дня народження митця.

Син художника Микола Васильович поділився спогадами про батька: “Не прагнучи визнання, не ставши ані салонним художником, ані полум’яним співцем радянського ладу, Василь Шевченко надовго залишився поза увагою поціновувачів живопису. Відповідне прохолодне ставлення функціонерів образотворчого мистецтва до його творчості посприяло становленню незаполітизованого “вільного” художника, котрий слугував лише Мистецтву – писав і малював те, що йому подобалось, що його хвилювало, що він любив. Пояснення я знайшов у архівах, документах, епістолярній спадщині, щоденниках батька”.
Василь Маркелович Шевченко народився у 1920 році в Києві. Впродовж 19371940 років початкову художню освіту отримав в художній школі ім. Т. Г. Шевченка.
Подальше навчання перервала війна та переслідування НКВС (діда стратили як “ворога народу”). Переживши фашистську навалу, в 1946 році майбутній художник вступив на живописний факультет КДХІ, який успішно закінчив в 1952 році. Протягом всього життя Василь Маркелович з вдячністю згадував своїх вчителів, видатних майстрів українського живопису К. Д. Трохименка, О. І. Фоміна, О. О. Шовкуненка, Т.Н. Яблонську, К.Д. Єлеву,
Період шестидесятників віддзеркалися в творах митця серією тематичних картин, портретами сучасників, серед яких мені імпонують картини “Дружина Галя на зеленому тлі”, “Вишивальниця”, “Портрет старого”, декілька “свідків давнини”: “Поділ з Труханового острова”, “Контрактова площа. Біля КиєвоМогилянською академії”, “Біля пам’ятника М. В. Лисенку” та ін. Не менш важливою в діяльності Василя Шевченка стала педагогічна діяльність на кафедрі малюнку та живопису Київського інженернобудівельного інституту. Одночасно викладав у художній студії Будинку культури “Славутич”, про що з вдячністю згадували його студійці І. Клец, М. Яцишин, С. Скороходов.
Звернення до історичної тематики під час проголошення Незалежності цілком обумовлене – В. Шевченко жив разом зі своїм народом і поділяв усі його сподівання. Твори цього періоду свідчать, що художник вдало використовував свій творчий потенціал. Звертаючись до сакральної тематики, він багато подорожує, буває на пленерах. Об’єктнопросторова трактовка, багатоплановість композицій з історичними будівлями, виважена кольорова гама свідчать, що перед нами самобутній та водночас фаховий живописець. Досить поглянути на мотиви, створені на Чернігівщині, Закарпатті, ПереяславХмельницькому, Житомирі, Ніжині, Львові, Кам’янецьПодільському, Хотині, Седніві та ін. історичних містах України.
Василь Шевченко прожив життя наповнене творчими здобутками, був зразковим сім’янином, турботливим батьком, носієм моральних чеснот, що так бракує нашому техногенному, переповненому стресами віку. Мабуть тому його ліричні пейзажі, створені в різні пори року так хвилюють почуття: “Річка Ірпінь під Білогородкою”, “Канівські кручі”, “На околиці села”, “На березі Київського моря”, “Весняні чари. Видубичі” Портрети дружини, сина, автопортрети свідчать не тільки про живопис високої якості, а й про непересічний дар у розкритті внутрішнього світу своїх моделей.
Як художникпедагог Василь Маркелович займався колекціонуванням реквізиту: побутової кераміки, рушників, вишиванок, підсвічників, які й використовував у своїх постановках. Його натюрморти з предметами власної колекції старожитностей виблискують національним колоритом: “Натюрморт з виноградом”, “Хризантеми на синьому”, “Натюрморт з куманцем”, “Гарбуз з помідорами” та ін.
Василь Шевченко малював натхненно, з повною віддачею та переповненим почуттями серцем. Він зумів вплести у свою “пектораль” визначні моменти історії українського народу. Більшість творів художника нині зберігається в колекціях близьких друзів, родині.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment