ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини Фаріон. Подача 11

Чи не найкраще свого часу зіронізував з чужого, тепер такого звичного, англізма клуб у російській мові Тарас Шевченко. Це його спостереження акурат накладається на теперішній англійський суржик у різних середовищах: “Російські люди ?…? багато дечого позичили в европейців; позичили і слово “клуб”. Але се слово не до лиця російській людині. Ліпше було б їм позичити подібне слово в китайців чи японців, таке слово, мабуть, є в китайській мові. А то покинули своє рідне слово “посідєлкі”, а воно тимчасом як не треба ліпше підходить до російських дворянських зібрань. В европейців клуб має велику вагу політичну, а в російських дворян се навіть не громадські сходини, а просто “посідєлкі”. Вони сходяться посидіти за ломберними столами, помовчати, попоїсти, випити і, якщо трапиться щаслива нагода, то й по пиці один одного мазнути” (зі “Щоденника” Тараса Шевченка).
Що нового додають нижче зазначені англоварваризми в нашу мову? Чи стають вони термінами для нових понять, що розширюють горизонти наших знань? Чи збагачують вони її точністю називань (номінацій) чи бодай милозвучністю? Чи не є вони швидкоплинною модою, на яку падкі переважно слабкі та залежні? Запитання риторичні, які найкраще підтвердити словами класика: створено жаргон, де будьяка пакість так висловлена, “що від неї війне зовсім не пакостями, а пахощами”.
“Платформа з трафіком” – traffic: багатозначна лексема зі звуженим значенням 1. (вуличний) “рух, транспорт, сполучення”; 2. “перевезення вантажу, обіг”; 3. “торгівля”; 4. “кількість перевезених пасажирів (вантажів) за певний період”; “фрахт, вантажі” та ін. (ВАУС); “рух”, “транспорт”, “торгівля” (АРС, с. 779), трафік “обсяг інформації, отримуваний комп’ютером з мережі й відправлений з нього в мережу”,
трафік – потік, рух, обсяг;

“тренінги з психології С. Ройз” – training 1. “виховання”; 2. “навчання”; “підготовка”; 3. “тренування”; 4. “заняття з фізичної підготовки”; 5. “дресування”; 6. “натренованість, підготовленість”; “спортивна форма”; 7. бот. “формування плодових дерев” (ВАУС), “спеціальне короткотермінове навчання, що відбувається з тренувальною метою”,
тренінг – вишколи, навчання;

“форсайт як інструмент створення моделі” – foresight 1. “передбачення”; 2. “передбачливість”; 3. військ. “мушка” (ВАУС); “передбачення” (АРС, с. 300), форсайт “систематична спроба зазирнути в довгострокове майбутнє суспільства для ідентифікації нових високих технологій, що наділені найбільшим економічним та соціальним потенціалом”,
форсайт – передбачення.

Від редакції: Просимо читачів долучатися зі своїми запитаннями до Ірини Дмитрівни Фаріон, професорки, докторки філологічних наук, постійної авторки “Слова Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment