ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини Фаріон: з луком чи без нього Подача 10

Тарас Шевченко епіграфом до свого невиданого “Другого “Кобзаря”. Поезії 1843–1847”, а саме до його передмови, обрав показові слова московського дипломата та драматурга А. Грибоєдова, які сповна накладаються на теперішню нерозбірливу англоварваризацію:
“Воскреснем ли когда от чужевластья мод?
Чтоб умный, добрый наш народ
Хотя по языку нас не считал за немцев”
Отож про слово лук у такому контексті: “Ведуча “Сніданку 1+1. Вихідний” продемонструвала гарний лук від українського бренду”. На світлині бачимо пані в звичайнісінькій сукні (нічого особливого), але без луку та стріл… Себто в нашому недоумкуватому інформпросторі, збоченому на чужих словах, почали творити межимовні омоніми, що провокують сміховинні ситуації.
Англійське слово look – це багатозначна лексема різночастинної належности зі значенням у цьому контексті як “зовнішній вигляд” (ВАУС), що понашому звучало б як образ, вигляд, стрій. Але ж куди там журналістам із 1+1 до питомих українських форм: від свого відбилися – до чужого не пристали. То вже було б краще, якби пані була з автоматом, а не з луком. Принаймні це відповідає потребам часу.
Свого часу видатний німецький мовознавець, фольклорист і казкар Якоб Грімм запропонував зважений методологічний підхід: “Усі мови, доки вони в здоровому стані, мають натуральне прагнення усувати від себе чуже, а коли воно вже вдерлося, витискати його знову або принаймні згладжувати тубільними елементами. Нема народу, здатного до розвитку всіх можливих звуків, і всяка мова уникає тих, які їй невластиві або супротивні. Що справедливо про звуки, те ще більше стосується слів”. Водночас мовознавець і письменник виступав проти безоглядного усування запозичень і заступлення їх незвичними словами, витягнутими зі старовини чи вузьких діялектів, називаючи таке пуристичне явище “платтям, силоміць виверненим навиворіт”. У нашій ситуації плаття ще гірше, як “навиворіт”: бо ні плаття цікавого, ні луку зі стрілами за плечима.

Від редакції: Просимо читачів долучатися зі своїми запитаннями до Ірини Дмитрівни Фаріон, професорки, докторки філологічних наук, постійної авторки “Слова Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment