“…Якщо я живу на рідній землі, то приріс корінням великої любові, і ніхто не посміє обрубати моє коріння, бо я захищатиму його до скону”.
Євген Желехівський
У поминальні дні листопада в ІваноФранківську вшанували пам’ять першого голови Станиславської філії “Просвіти” Євгена Желехівського (18441885) з нагоди 135річчя від дня його смерті. До цієї пам’ятної дати міська влада на прохання правління міської “Просвіти” подбала про вимощення плиткою доріжки від центральної алеї Меморіального скверу до гробівця, в якому похований цей видатний український мовознавець, фольклорист, педагог, громадськокультурний діяч. Подвигом його короткого життя стало укладення двотомного “Малоруськонімецького словника” (малоруською тоді називали українську мову). Запропонований паном Євгеном у тому словнику правопис дістав назву “желехівка” й використовувався в Галичині з 1895го до 1922 р., а частково і до 1939го.
Біля могили Є. Желехівського священники Орест Путько та Ігор Сачков відслужили поминальний молебень. Ведуча заходу – голова міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Марія Гуцол запросила присутніх до покладення квітів і розповіла про велику роль викладача української та класичних мов у місцевій гімназії професора Є. Желехівського в заснуванні 1877го р. у Станіславі філії найстарішого українського патріотичного товариства і проведенні нею просвітницької роботи серед населення. На засіданнях “Просвіти” пан Євген неоднораз наголошував: “Ми – українці, ми слов’яни, ми європейці, діти великої цивілізації. І саме це має нас єднати”. В українській мові він бачив чинник, який єднає народ, бо коли зникає мова – народу більше немає. Філія “Просвіти” під проводом Є. Желехівського активно боролася з москвофільством. М. Гуцол нагадала, що головування Желехівського у “Просвіті” тривало всього вісім років, а обірвала його рання (41 рік!) смерть.
Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що своєю діяльністю Є. Желехівський, його однодумці і послідовники сприяли пробудженню національної свідомості українців і створювали фундамент для визвольних змагань у Галичині та й на теренах Наддніпрянської України у XX столітті, без яких не було б нинішньої нашої незалежної держави.
Про значення для історичного розвитку українського суспільства тієї справді відважної громадянської місії, яку в часи панування австрійської влади на Прикарпатті добровільно взяли на себе станіславські просвітяни, мовили й заступники голови міської “Просвіти” отецькапелан Орест Путько, поет і журналіст Іван Гаврилович та член правління об’єднання Галина Терлецька.
Як сказала у своєму виступі відповідальний секретар об’єднання Наталія Синиця, ще у 2014 р. член його правління відомий краєзнавець світлої пам’яті Михайло Головатий привернув увагу просвітян і всієї громадськості міста до того, що пам’ятник на могилі Є. Желехівського дуже пошкоджений. Тож міська “Просвіта” завдяки меценатові пану Петрові Пшику (уродженець Львівщини, проживав у США) закупила необхідні матеріали і звернулася за порадою й допомогою до художників Василя Корпанюка і Ярослава Івасишина, який власне й відновив зовнішній вигляд родинного гробівця та разом із членом правління об’єднання, архітектором Орестом Івасиком виготовив і встановив зверху на пам’ятнику новий хрест. За часи української незалежності в ІваноФранківську перейменували багато вулиць, серед них, відзначила Н. Синиця, тепер є і названі на честь того ж Євгена Желехівського, Володимира Яновича та Юліана Олесницького, котрі в різний час керували Станіславською (Станиславівською) “Просвітою”. Правління ІваноФранківської міської “Просвіти” на чолі з Марією Гуцол нинішнього року звернулося до міської влади з проханням встановити на початку вулиць анотаційні дошки з короткою інформацією про діяльність цих голів товариства.
Згадка про відзначення 135ї річниці від дня смерті Євгена Желехівського залишиться не тільки в пам’яті присутніх, а й у вигляді двох кущиків калини, які викопала на своєму обійсті і передала активісткапросвітянка, голова обласної громадської організації “Бойківщина” Дарія Петречко, – їх посадили обабіч доріжки міський голова Руслан Марцінків, голова міського об’єднання “Просвіта” Марія Гуцол, його відповідальний секретар Наталія Синиця та заступник голови обласної “Просвіти” Михайло Січка.
Від імені всіх просвітян міста М. Гуцол щиро подякувала Р. Марцінківу та депутатам міської ради за підтримку діяльності товариства та співпрацю в проведенні просвітянських заходів.
Іван ГАВРИЛОВИЧ.
заступник голови ІваноФранківського міського об’єднання “Просвіти”, член НСПУ і НСЖУ
Наталія СИНИЦЯ.
віідповідальний секретар
об’єднання
P.S. Від просвітян м. ІваноФранківська – щира подяка редакції “Слова Просвіти” за надрукований у числах 44 і 46 есей львівського письменника Ілька Колодія “У пошуку скарбів словесних” про Євгена Желехівського. Ксерокопії цієї публікації ми під час урочистості в Меморіальному сквері міста роздавали всім охочим й агітували їх передплатити “Слово Просвіти” на наступний рік. Гадаємо, як свого роду продовження того есею сприймуть і його автор, і багато читачів часопису цю нашу розповідь про відзначення в ІваноФранківську 135ї річниці від дня смерті засновника і першого голови Станіславської “Просвіти”.
