У Полтаві відкрили меморіальну дошку Президенту Української Головної Визвольної Ради Кирилові Осьмаку

Не питай, що Україна зробила для тебе, спитай – що ти зробив для неї, — таке життєве кредо мав Президент Української Головної Визвольної Ради (УГВР) Кирило Осьмак. Майбутній борець за незалежність України у ХХ столітті з 1908-го по 1910 рік навчався у Полтавському Олександрівському реальному училищі (нині — політехнічний коледж). Тож облаштували меморіальну дошку в холі першого поверху коледжу. Урочисту церемонію відкриття організували Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Полтавський політехнічний коледж Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” .

“Уродженець містечка Шишаки на Полтавщині Кирило Осьмак-багатогранна особистість, одна із провідних постатей українського визвольного руху. Це – людина двох етапів боротьби за незалежність від Москви у 20 столітті. Один із фундаторів Української Центральної Ради. Вчений-аграрій, укладач українського термінологічного сільськогосподарського словника із 40 тис назв. Але в історію увійшов, передусім, як Президент УГВР — підпільних уряду і парламенту Української Повстанської Армії. Після одного із кровопролитних боїв УПА із загонами НКВС його схопили. 1944-го засуджений сталінським судом як “ворог народу” та ув’язнений на 25 років. Закатували комуністичні кати українського Героя у російській в’язниці “Владімірскій централ”. У Шишаках йому установлено пам’ятний знак і перейменовано одну із вулиць. У ­межах декомунізації, у 2016 році, у Полтаві теж названо одну із вулиць обласного центру на честь Кирила Осьмака. У 2014 році створено документальний фільм з циклу “Поборники незалежності. Полтавщина”, — розповів Олег Пустовгар, перший заступник голови Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, ініціатор появи нового місця пам’яті, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області. За його словами, з бюджету на створення пам’ятної дошки кошти не витрачалися. Це, зокрема, гроші активістів Полтавської організації ОУН, викладачів і студентів коледжу та співробітників Інституту нацпам’яті.
“Ми фактично є правонаступниками Олександрівського реального училища, де навчався Осьмак. Пишаємося видатними земляками, які боронили Україну. Переконаний, що наші студенти повинні знати й пам’ятати, наскільки важко далася нам незалежність”, – підкреслив Директор Полтавського політехнічного коледжу Олександр Пітяков. “Кирило Осьмак навчався на сільськогосподарському відділі Олександрівського реального училища і був одним із найуспішніших його учнів. Після закінчення вступив до аграрної академії і далі працював за спеціальністю. Вже тоді формувався його світогляд як українського патріота, це – людина, яка почала робити українську революцію ще до початку цієї революції”,− додала викладачка коледжу Світлана Маєвська.
Присутні вшанували пам’ять Президента УГВР хвилиною мовчання. Через скайп-відео-зв’язок до церемонії долучилася громадська діячка, біограф і дослідниця життя й діяльності свого батька Наталія Осьмак (м. Київ). Подякувала дирекції коледжу, Інституту нацпам’яті та ОУН за вдало підібрану світлину та за збереження пам’яті про тата. “Дуже подобається фото, яке використали для цієї дошки. Це фото десь 1923-1925 років, яким я батька бачила на фотографіях. Бо я не знала його, я жила без батька”, — сказала пані Наталія. До речі,окрім світлини Героя на дошці зображено й офіційну печатку Президії УГВР, що її виготовив підпільний художник УПА Ніл Хасевич.
У виконанні студентів коледжу звучали уривки з поеми “Кирило Осьмак” авторства класика української літератури Дмитра Павличка:
“Тюрма вночі не спить. Вона суцільне вухо.
Десь брязкають ключі. Лунають кроки глухо.
А на світанку знов, як в’язні смерті ждуть
Кирила Осьмака на допити ведуть.
Це вчора так було, учора й позавчора.
Це вже десятий рік, як виснажена, хвора
Надосвітку на хрест людина йде свята,
Пригорблена, немов несе свого хреста.
Йде сивий чоловік. Шукають сонця очі.
Два ключники – за ним, немов собаки гончі
Світ падає з вікна, блищить на сходах кров.
Хтось певно з допиту цієї ночі йшов.
Кирило слухає. Десь українська мова
То стогне, то ячить. Паркетина дубова
Вночі пройшлась по ній, її сікли й пекли
Братерством ковані московські шомполи.
Йде й молиться Осьмак недвижними устами.
Іде затуляється від слабкості й знетями.
Іде й не падає, хоч дух його завмер.
Оглянувся – за ним іде УГВР”.
Нагадаємо, з ініціативи УІНП ювілей Кирила Осьмака (130-річчя з дня народження) цьогоріч відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Північно-східний міжрегіональний
відділ УІНП

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment