Українською, будь ласка!

З 16 січня 2021 року мова обслуговування споживачів – українська! Всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був — обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою звертайтеся до уповноваженого із захисту державної мови. Сьогодні ми друкуємо в «Слові Просвіти» листи відомих…

Read More

Українською, будь ласка!

Іван ЮЩУК Не потураймо українофобам. Не принижуймося. Той, хто на тридцятому році Незалежності, живучи в Україні, “нє панімаєт” української мови, або розумово відсталий, або й досі вважає Україну колонією Росії. Мирослав ДОЧИНЕНЕЦЬ: Вчора, 16-го, був у супермаркеті. Жінка на касі, котра завжди розмовляла російською, мовила: “Нажміть, пане, будь ласка, пін-код”. “Натискаю”, – кажу. “Дякую. На вашу покупку зніжка дев’ять грівен”. “Спасибі”, – кажу. “І ми дякуєм, що обираєте наш магазін. Приходьте знова”. “Обов’язково прийду, – кажу. – У вас гарна українська мова”. “Ой! – зашарілася. – Я стараюся, але не…

Read More

«Просвіта» оголошує 2021 — роком українського слова на Буковині

Світлана МАСЛОВСЬКА, в.о.голови Чернівецької обласної громадської організації ВУТ “Просвіта” ім.Тараса Шевченка 16 січня 2021 року сфера обслуговування в Україні перейшла на державну мову. “Нарешті!” — скаже кожен небайдужий до рідної української, бо це основна вимога ст. 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Лише на прохання споживача його персональне обслуговування у крамницях, кав’ярні, банку, аптеці, бібліотеці, АЗС тощо може здійснюватися іншою мовою. Вся реклама також має бути українською. За порушення цих положень вперше може бути попередження. Надалі (з 2022 року) — адміністративне стягнення — штраф у розмірі…

Read More

ПЦУ підтримує державну мову

Митрополит Епіфаній у розповів на телеканалі “Прямий”, що ПЦУ працює над впровадженням української мови не тільки у сфери релігійного життя, а загалом. “Ми, як українська церква, працюємо над тим, щоб українська мова впроваджувалася у всі сфери не тільки релігійного життя, але й загалом життя українського народу. Бо нашою офіційною мовою, богослужбовою мовою є українська. Справді, у нас зараз є кампанія соціальної реклами – “Молімося рідною мовою”. Тобто я, як предстоятель, закликаю молитися рідною мовою, якою для нас, українців, є українська мова”, – сказав митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Предстоятель…

Read More

Як позбутися продажної ментальності інтелігенції, вихованої колоніальною владою

Професор Микола Тимошик про науку і журналістику у день свого 65-ліття Оприлюднена на сайті “Граніт Науки” 9 січня ц. р. та у “Слові Просвіти” (числа 1 і 2) за 8 і 15 січня стаття “Скопус як діагноз української науки: замість оновлення – пристосуванство, корупція, непрофесіоналізм, непрозорий бізнес” викликала неабияку зацікавленість серед наших читачів: лише за перші дні поширилася в більш як 4500 пересилань на різні мережеві платформи. Автор цієї резонансної статті – відомий в Україні та за кордоном учений, журналіст, письменник, громадський діяч Микола Тимошик. Інформаційним приводом для нинішньої розмови стали…

Read More

Репресовані родичі Лесі Українки

Присвячується 150-літтю від дня народження поетеси і пам’яті її кревних Анна СТОЛЯРОВА, почесний член Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка та Національної спілки краєзнавців України, автор книги “Харківська весна Лесі Українки”, лауреат премії імені Дмитра Багалія, м. Харків Продовження. Початок у числі № 2 у 2021 р. “Драгоманова (по мужу Косач) Ольга Петровна, сестра М. П. Драгоманова. В 1882 г. подчинена негласному надзору в Новоград-Волынске, так как отличалась соціально-демократическим направлением украинофильского оттенка. В 1887 г. во время проживання в Киеве заподозрена в переписке преступного характера, почему вновь подчинена негласному надзору,…

Read More

Юрій Щербак. Мертва пам’ять. Голоси і крики

Роман. Фрагменти Закінчення. Початок у ч. № 2 за 2021 р. Тетяна Шелест Тетянин скутер упевнено, хоч і не дуже швидко просувався на північ у районі Куренівки, коли в шоломі крізь тріск і радіогамір незнайомий голос, долаючи завади, наказав: “Ластівко. Негайно. Замовник відмовився від риби. Змінити адресу. Виконуй”. Тетяна (Ластівка) відповідно до інструкції зняла зі спини заплічника й обережно поклала його попереду себе на дно скутера, зачепивши лямки так, щоби цінний вантаж не випав на ходу. Потім скинула шолом – вітер пройшовся її довгим темним волоссям. Вона відчула жагу порятунку…

Read More

Василь Письменний: поет, учитель, націоналіст, гартований за ґратами

Олена О’ЛІр У сузір’ї січневих Василівпоетів сяє і світла постать Василя Івановича Письменного. Був він не лише поетом, а й учителем від Бога, і я дякую Богові за те, що в мої зелені шкільні роки він подарував мені щастя скуштувати справжньої української поезії, зпоза меж совєтського освітнього канону, а ще — підтримав мої власні проби пера (перша моя поетична публікація — в газеті “Зірка”, де тоді редакторував його друг Гриць Гайовий, — завдячує його ініціативі). Василь Іванович був учителем української літератури в київській школі № 38, де я провчилась від…

Read More

Василь ПИСЬМЕННИЙ

ВИШИВАНКИ Усім репресованим поетам і письменникам України присвячую… Заплющую очі — цвітуть вишиванки… І линуть, знайомі мені, З далеких тривожних дитячих світанків Синів України прощальні пісні… Пісні про кохання, про зоряні ночі, Пісні про минуле, про Волю і Січ, Про вдачу козацьку, про карії очі, Про кляту чужину, що встала навстрiч. У пам’яті серця — сумні полустанки… І Батько, що сльози втирає з очей — Ту пам’ять сувору, мабуть, до останку Нічим не вгасити в горнилі грудей. Нічим не вгасити, бо десь на чужині, На півночі, сході, у тундрі, в…

Read More

«… Не зраджу я тебе, Україно, твій я навіки»

Леонід Мужук Агатангелу Кримському було дев’ятнадцять, коли ці слова він записав у свою записну книжку. А нині, якраз сьогодні, 150річчя від дня його народження… Згадаймо його бодай у цей ювілейний день. І разом подумаймо: якою була його доля? Насамперед згадаймо про незвичайні два випадки у житті Кримського. Перший трапився на пароплаві, по дорозі до Бейрута. Це відбулося саме у той період, коли молодий Кримський для самого себе склав присягу Україні: “Не зраджу я тебе, Україно, твій я навіки.… Жодної світлої хвилини нема, бо я на чужині… Покину, покину Свою я…

Read More