Геннадій СИНЄОК: «Популяризуємо прикордонну службу і Україну як державу»

У 5152 числі “СП” за 2020 рік ми писали про запис на Суспільному телебаченні сольного концерту народного артиста України Анатолія Гнатюка, який він здійснив разом з Академічним ансамблем пісні і танцю Державної прикордонної служби України. Художній керівник цього колективу, заслужений діяч мистецтв України Геннадій Синєок сьогодні гість “СП”.

—У 1993 році начальник Ансамблю пісні і танцю Прикордонних військ України, на той час майор Василь Неграй, запропонував мені стати художнім керівником ансамблю, – розповідає пан Геннадій. – наш колектив дуже різносторонній. Іноді називаю його – військовий мюзикхол. Ми виконуємо все. Від маршової, військової, прикордонної пісні до мюзиклів, класичної, естрадної, народної музики, джазу. Вже 28 років начальником ансамблю є заслужений працівник культури України, полковник Василь Олексійович Неграй. Величезна заслуга Василя Олексійовича в тому, що колектив є таким потужним. Свого часу ми виступали з багатьма відомими артистами: Володимиром Гришком, Іво Бобулом, Оксаною Пекун та ін. Брали участь у телевізійних програмах “Фабрика зірок”, “Крок до зірок”, “Дві зірки” та багатьох інших.
— Напевне серед тих, з ким активно співпрацюєте, не можна не згадати ім’я народного артиста України Анатолія Гнатюка.
— З Анатолієм Васильовичем у нас не лише міцна чоловіча дружба, а ще й творче єднання. Велика частина програми “Мрії” (режисер – народний артист України Дмитро Чирипюк) – його театральна діяльність, уривки з вистав, мініатюри. Згадаймо його ролі: Шельменко, вже прізвище говорить саме за себе, чи яскравий авантюрист Остап Бендер. Зараз він Менахем з “Поминальної Молитви”, це роль трохи іншого плану. До цього був Голохвастов з вистави “За двома зайцями”. А програма має назву “Мрії”. І це зокрема мрії про ті ролі, які з тих чи інших причин ще не зміг до цього зіграти, але зіграв їх під час концерту.
В концерті Анатолій дуже різний. Глядачі, які знають його тільки за ролями в театрі, раптом пізнають, що це лірик – ніжний і тонкий, а ще глибоко драматичний актор. Анатолій Васильович Гнатюк — великий патріот нашої країни. У концерті є пісні присвячені подіям, які відбуваються на Сході України. Якось знаний український поет Іван Драч подарував йому свою книжку. Вірш з цієї книжки “Солом’яний вогонь” Анатолій виконує під час концертів. Це сповнений драматизму твір про кохання юності, яке минуло, але залишило присмак на все життя. І такі миті не забуваються ніколи.
— Анатолій Гнатюк – голова журі Всеукраїнського фестивалю патріотичної пісні “Героям слава”, а Ви член журі цього конкурсу.
— Юнацький фестиваль патріотичної пісні “Героям слава” проводить Золотоніська міська рада Черкаської області і студія “Master Vox Records”, очільником якої є заслужений артист України, композитор, співак, волонтер, і просто талановитий музикант Юрій Васильківський. А мер Золотоноші Віталій Войцехівський активно підтримує фестиваль. 2020 року проводили його вже вшосте. Умови конкурсу унікальні. За рахунок спонсорів (заслуга міського голови), для учасників немає вступних внесків. Дітям потрібно лише доїхати до Києва, звідти до Золотоноші їх довозять безкоштовно. Тут для них безкоштовне харчування і проживання, дуже солідні призи. Але 2020 року фестиваль проводили онлайн.
До Золотоноші з’їжджалось багато талановитих дітей з усієї України. Мар’яна Щербак отримала ГранПрі фестивалю 2 роки тому. Я її помітив і запросив до нас. Вона прекрасно працює, бере участь у багатьох конкурсах і стабільно перемагає в них.
— Напевне ансамбль виступає перед захисниками України?
— Коли почалися бойові дії на Сході, неодноразово бували в зоні АТО/ООС. Але не робимо на цьому акценту, це просто наша робота. Звичайно, можна приїхати у військову частину і дати концерт публіці, яка вже завчасно добре сприймає ту програму, яку ти привіз. Проте всі розуміють, що прикордонники не можуть охороняти кордон самостійно, якщо не буде допомоги місцевого населення, якщо не буде єднання прикордонників і місцевих жителів.
У концертній залі збираються різні люди. Є великі патріоти нашої країни, вони, звісно, в перших рядах. Але є й ті, хто незадоволений нашою владою, нашою країною, які дивляться у бік східного сусіда. Наше завдання як колективу творчого, хай не відразу, але переконати цих людей, що ми не вороги, що ми єдина країна, єдиний народ. Ми маємо не просто популяризувати нашу прикордонну службу, ми популяризуємо Україну як державу. Якщо людина вийшла з концерту і задумалася над тим, що не такі вже вони погані, ці хлопці, це вже наша перемога.
— Будьласка зупиніться детальніше на учасниках колективу.
— Як я вже згадував, наш ансамбль складається з оркестру, хору і балету. Керівник оркестру, головний диригент – молодий талановитий чоловік, чемпіон світу з гри на баяні, лауреат Міжнародних конкурсів Віталій Козицький. Головний хормейстер – заслужений діяч мистецтв України Ігор Охріменко. Головний балетмейстер – заслужена артистка України Лілія Черноус. Головний режисер – заслужена артистка України Олена Косінова.
У нас всі артисти талановиті, всі добре виконують свою роботу. Хотілось би згадати заслужених артистів України Ніну Мирводу, Юрія Ракула, Івана Коренівського, Максима Апостолова. У нас є чудові солісти, лауреати Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Антон Медоліз, Володимир Новохацький, Дмитро Жбанков, Валентина Демочко, Олена Зінчук, Ірина Рябко, Юлія Антипенко. Наш композитор – заслужений артист України Олександр Бурміцький, людина дуже відома, працював з багатьма знаними авторами, має величезний творчий доробок. Свого часу проходили строкову військову службу в нашому ансамблі багато знаних українських митців, серед яких заслужений діяч мистецтв України Володимир Марунич, який є одним із керівників Національної капели бандуристів України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, головний диригент Національного симфонічного оркестру України Володимир Сіренко та, на жаль, вже покійний народний артист України Сергій Іванов (знаменитий “Кузнєчик” з фільму “В бій ідуть лише старики”).
— Напевне запам’яталося багато поїздок?
— Ми об’їздили всю Україну. Наприклад, тільки за 2001 рік по кордонах країни ансамбль проїхав 18000 кілометрів. У 90ті роки якось відкривали клуб, який до цього був забитий дошками. Навіть сцену вимили самі артисти. Після виступу до нас підійшов чоловік і сказав, що йому 40 років, а він вперше у житті бачить скрипку.
Якось приїхали на гастролі у Велику Михайлівку Одеської області на кордоні з Молдовою (Придністров’я). Вирішили зняти готель у цьому містечку. У готелі нас ввічливо привітала його господарка, молода мама. Сказала, що є вільні номери, назвала ціну, нас ця ціна влаштовувала. Потім запитала, хто ми. А коли дізналася, що Ансамбль Державної прикордонної служби України, дістала афішу концерту, який відбувся у цьому місті близько 10 років тому. На цій афіші були наші автографи. Наша місія – виступати в таких місцях. Хоча, звісно, виступаємо і в Палаці спорту, Національному палаці мистецтв “Україна”, практично на всіх центральних концертних майданчиках столиці.
— Чи пишете музику?
— Не вважаю себе композитором, мені не притаманний такий дар. Але інколи все ж пишу, коли з’являється натхнення. У репертуарі ансамблю є два моїх танці: “Заграва” й “Іспанський танець”. Другий написав після поїздки до Іспанії, яку я дуже люблю. “Заграву” створив у 2004 році. Спочатку це була просто фуга – поліфонічний твір у сучасному стилі. Вирішили на цю музику поставити танець з прапорами “Вогонь і вода”. Замовили великий прапор Державної прикордонної служби України, а також 6 синьобілих прапорів, що символізували воду і 6 помаранчевих – вогонь.
Виступили з цим концертом напередодні Дня прикордонника 4 листопада 2004 року. Саме розпочалася Помаранчева революція. Ніхто з глядачів навіть не подумав, що наші прапори означають вогонь і воду, вирішили, що це “Наша Україна” і Партія регіонів.
Минув час. Наша головний балетмейстер на цю музику поставила танець з ліхтарями. І назвали його “Заграва”. Таким чином Лілія Миколаївна врятувала музику. Цей танець у нашому репертуарі досі.
Маємо плани набагато років наперед. Насамперед мусимо дати два концерти з Анатолієм Гнатюком, які через карантин довелося перенести. Також у нас чимало інших пропозицій та планів.

Спілкувався
Едуард ОВЧАРЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment