Під знаком культурного ювілею

Головній бібліотеці Кам’янця-Подільського – 155 років

Славко Полятинчук,
голова Кам’янець-Подільського об’єднання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Хто б міг подумати, що заснована 1866 року, півтора століття тому, російська публічна бібліотека у Кам’янціПодільському, яка нав’язувала та формувала в ті роки російську свідомість в українцях, утверджувала імперські цінності, з плином часу так кардинально змінить своє призначення.
Статут бібліотеки, розроблений та затверджений київським генералгубернатором та Міністерством Книги 1865 року, опирався на ідею повного та цілковитого зросійщення українського населення на Поділлі.
Бібліотека формувалась винятково з російських книг і газет та мала сприяти зміцненню російських настроїв на Поділлі, допомагати “правильному” розумінню заходів російського уряду, а також полегшити можливість тіснішого вжитку російської мови.
Та не так сталось, як гадалось. Прийшов час, коли історія Кам’янецьПодільської російської публічної бібліотеки завершилася, а на її фундаменті в наш час постала Кам’янецьПодільська Центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи.
Та шлях до сьогодення, коли 13 січня ми відзначаємо 155 років Центральній міській бібліотеці, не був устелений трояндами.
Варто згадати великого сподвижника української справи на Поділлі, відомого лікаря та першого Голову Подільської “Просвіти” Костянтина Солуху. Саме він після офіційної реєстрації українського товариства “Просвіта” в Кам’янціПодільському та обрання ради “Просвіти”, на організаційному засіданні 4 травня 1906 року очолив першу в місті українську громадську організацію.
У тому ж 1906 році було закладено першу цеглинку в фундамент української бібліотеки.
1 червня “Просвіта” відкрила в місті над Смотричем бібліотеку та канцелярію, а через два дні влаштувала на Новому бульварі перше українське гуляння. Кам’янчани, які об’єднувались навколо діяльності “Просвіти” під керівництвом беззаперечного авторитету лікаря Костянтина Солухи, створювали перші фонди українських видань, газет, книг та журналів. По всій Україні товариства “Просвіти” відкривали бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, здійснювали постановку спектаклів на українську тематику, відзначали ювілеї відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядковували українські школи. Це був період піднесення національного духу, коли після чисельних переслідувань та заборони української мови та українського книгодрукування відбувся потужний етнокультурний прорив на всіх українських теренах. Якщо за Збручем, в АвстроУгорщині, й раніше вирувало українське літературне та мистецьке життя, виходило друком багато українських періодичних видань, газет, книг та журналів, то в територіальній Україні Російської імперії українське книгодрукування час від часу потрапляло під заборону.
Святкуючи ювілей Кам’янецьПодільської Центральної міської бібліотеки, згадуємо українських діячів, які жили і творили в період Кам’янецької доби УНР. Бо просвітяни Поділля будили український національний дух, були провідниками ідеї свободи і незалежності України, їхня велична праця наближала втілення віковічної мрії українського народу – становлення самостійної Української держави. Перші просвітяни Поділля, які сто років тому ходили тими ж вулицями, що й ми сьогодні, були провідниками українського державотворення в місті над Смотричем у добу української революції 1917—1921 років. До Української Центральної Ради було обрано Пантелеймона Блонського, Григорія Голоскевича, Нечипіра Григорієва, Володимира Дудича, Андрія Животка, Петра Куцяка, Миколу Литвицького, Дмитра Марковича, Авксентія Мельника, Олімпіаду Пащенко, Віктора Приходька, Івана Рижія, Григорія Степуру, Володимира Чехівського. Міністром освіти першої Української Народної Республіки став Нечипір Григоріїв. В урядових структурах УНР працювали Григорій Голоскевич, Харитон ЛебідьЮрчик (під його безпосереднім керівництвом створено перший в історії України державний бюджет 1918 року), Володимир Чехівський, Кость Широцький, Юхим Щириця. У міністерстві віросповідань Української Держави працювали Антон Гриневич, Олександр Маричів. Міністром освіти другої УНР став Іван Огієнко.
Під навалою більшовицької окупації українська революція зазнала поразки. Трансформувалась і бібліотека, ставши в грудні 1922 року Першою центральною робітничою бібліотекою, міцно просякнутою більшовицьким духом. Старші покоління кам’янчан ще можуть пам’ятати попередні локації бібліотеки. Після німецької окупації, в 1944 році, книгозбірня бібліотеки була розміщена по вулиці Резервуарній, яку невдовзі перейменували на Уральську, а нині вулиця носить ім’я Симона Петлюри. 1951 року бібліотеку перевели в окреме одноповерхове приміщення на вулиці Ленінградській (нині – Лесі Українки), а 1969 року – в триповерхове приміщення колишнього будинку для банківських працівників по вулиці Чкалова (нині – Князів Коріатовичів), де вона перебуває і нині. І вже мало хто пам’ятає, що 1966 року бібліотеці надали ім’я більшовицького діяча Володимира Затонського. Але з ім’ям не склалося — його спіткала та сама доля, що і всіх “більшовицьких” вулиць міста в роки Незалежності України.
На перетині минулого і нинішнього століття в колі української просвітянської та наукової інтелігенції міста виникла ідея надати Центральній міській бібліотеці ім’я відомого нашого земляка та сподвижника української справи Костя Солухи. Цю ідею підтримали викладачі та професорський склад історичного факультету Кам’янецьПодільського Національного Університету ім. Івана Огієнка, міське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, співробітники музею, місцеві осередки Спілки краєзнавців України та Спілки журналістів України, два десятка громадських організацій та кілька лідерів місцевих політичних партій. Але депутати Кам’янецьПодільської міської ради, які на той час підтримували Партію Регіонів та сповідували інші цінності, маючи більшість своїх прихильників та “підневільних” у сесійній залі, двічі відхиляли цю пропозицію.
Боротьба української інтелігенції міста за ім’я знаного будівничого українського відродження Костя Солухи тривала до того часу, аж поки Партія Регіонів не пішла по тому шляху, куди трохи раніше пішли всі більшовицькі діячі зі своїми цінностями та комуністичною спадщиною.
Сьогодні міська бібліотека достойно носить ім’я Костя Солухи і є продовжувачем його справи та його ідей. Внесок усіх подолян, хто був поруч з ним і вписав не одну цікаву та славну сторінку в історію міста над Смотричем теж не забутий.
І на завершення хочеться нагадати про новий проєкт, який планується втілити на території міської бібліотеки. Ця ідея виникла ще позаминулого року, коли директор бібліотеки Людмила Геплюк озвучила думку, що варто у теперішньому дворику бібліотеки зробити сучасну реконструкцію і створити цікаву та доступну локацію з альтанкою та літнім кінотеатром для проведення різноманітних соціокультурних заходів, презентацій, літературних та мистецьких зустрічей. І головне, щоб цей літературномистецький дворик був би доступним для маломобільних груп населення та для людей з особливими потребами. Ідею відразу підтримали координатори Всеукраїнської ініціативи “Активна Громада Кам’янцяПодільського”, тоді ж створилася ініціативна група із працівників центральної бібліотечної системи та громадських активістів, які оформили ескізний проєкт. І коли до нього долучилась скаутська організація “Пласт”, то його керівник Юрій Дужев вніс пропозицію зробити проєкт просвітницьким. І в остаточному варіанті, отримавши назву “Український сад”, він взяв участь у конкурсі міських проектів і потрапив у трійку лідерів, яким передбачено фінансування з громадського бюджету.
Тому, дякуючи всім причетним, уже у цьому році бібліотека може отримати новий простір для проведення різноманітних подій для усіх верств населення.
Щире вітання в ці ювілейні дні всім працівникам Центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи та всім користувачам її послуг.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment