30-річчя Загулівської нагороди

Богдан МЕЛЬНИЧУК,
професор, член правління і ради Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Від заснування Літературної премії імені Дмитра Загула виповнилося торік три десятиліття. За цей час поставала й переставала присуджуватися не одна з інших літературних нагород. А та, що освячена іменем вихідця із села Мілієве на Вижниччині, продовжує жити завдяки двом засновникам – Чернівецькій організації Національної спілки письменників України, а надто місцевій – сільській та районній – вижницькій владі. Навіть екстремальні обставини, пов’язані з ковідом, не перервали благородну щорічну традицію вручення Загулівської премії.
Відбулося воно наприкінці грудня в стінах школи, що носить ім’я Дмитра Загула, правда, без велелюддя, але з повним дотриманням ритуалу. Цього разу премія вручалася двом буковинським педагогам – учительці української мови та літератури Міліївської ЗОШ ІІІІ ступенів Любові Іванівні Гафюк та викладачці кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Юлії Павлівні Прокопчук.
Перша з них, Л. Гафюк, викладає в рідній школі 27 років, має кваліфікаційний рівень “спеціаліст вищої категорії” та педагогічне звання “старший учитель”. Серед її вихованців – призери ІІ етапу всеукраїнських учнівських олімпіад і Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика та Міжнародного мовнолітературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Щороку вчителька проводить тижні рідної мови, декади української літератури, Шевченківський тиждень, свято вручення літературної премії імені Дмитра Загула, декади методичної роботи. Зокрема, на методичному об’єднанні вчителів історії та української мови і літератури Вижницької ОТГ презентувала доповідь “Мілієве у творчості Д. Загула”. Любов до отчого краю та рідної літератури виховують серед учнів її уроки на тему “Поезія Дмитра Загула та ін.”.
Юлія Прокопчук зацікавилася творчою спадщиною Д. Загула ще в студентські роки. Вільно володіючи німецькою мовою, написала й успішно захистила магістерську роботу про переклади Д. Загула німецьких поетівромантиків. А здобувши дипломи з відзнакою магістрафілолога зі спеціальностей “Українська мова і література” та “Німецька мова та література”, продовжила дослідження та популяризацію життя і творчості письменника, що вилилося в низку статей, блискучий захист кандидатської дисертації і підготовку до друку монографії “Дмитро Загул – літературознавець і перекладач”, яка вийшла торішнього листопада в чернівецькому видавництві “Букрек”.
Працюючи над дослідженням літературознавчого та перекладацького доробку Д. Загула, Ю. Прокопчук віднайшла чимало фактів, які стосуються його гімназійного життя, співпраці з газетами “Буковина”, “Нова Буковина”, “Народний голос”, перших і наступних публікацій, літературного оточення, а особливо збірки “Мара” (1919), один із небагатьох уцілілих примірників якої їй вдалося віднайти. Тут безпощадно затавровано більшовицьке ставлення до України:
Ти кажеш: брат
З-за дужих грат? –
Я скажу: кат
І хам!
Особливо слід відзначити розшукану дослідницею в Центральному державному архіві громадських об’єднань України кримінальну справу, заведену на Д. Загула слугами сталінського режиму. Її матеріали дозволили встановити або уточнити чимало фактів із життя і творчості письменника з Буковини.
Розповів про все це та вручив дипломи новим лауреатам Загулівської премії незмінний голова конкурсної комісії з її присудження, почесний житель Мілієвого, автор цих рядків, а грошову винагороду – голова Вижницької міської ради Олексій Чепіль. Нагороджених привітали голова Чернівецької організації Національної спілки письменників України Василь Джуран, староста села Мілієва Володимир Гафюк, голова Вижницького районного об’єднання Товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка Дмитро Никифоряк, очільник клубу творчої інтелігенції Вижниччини, головний редактор журналу “Німчич” Віктор Максимчук, професор Чернівецького університету, член НСПУ Володимир Антофійчук, міліївські педагоги та учні, в чиєму виконанні прозвучали поезії Д. Загула та пісні на його слова.
Учасники врочистого відзначення 30літнього ювілею заснування Літературної премії імені Дмитра Загула поклали квіти до його пам’ятника роботи чернівецького скульптора Володимира Гамаля, відвідали Загулівську музейну кімнату. Цього разу вона збагатилася на кілька виданих чернівецьким “Букреком” книг. Серед них – текст відкритої лекції В. Антофійчука, прочитаної 5 червня 2020 року в Чернівецькому університеті на тему “Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула” і виданої наприкінці того ж року під назвою “На арфі Господній…” з додатком маловідомих творів Д. Загула, в тому числі збірки “Мара”. Інше подароване видання – забута проза й поезія Загулового краянина, члена літературної організації “Західна Україна”, якого також спіткала смерть у сибірських мерзлотах, Сергія Канюка з титулом “Твори” (2020). Їх віднайшла в періодиці та в архівах, додавши низку рідкісних фотографій, докладну передмову і коментарі, кандидатка філологічних наук Ольга Меленчук. А третя книга – біобібліографічний покажчик “Богдан Мельничук”, де серед двох із чимось тисяч позицій подаються бібліографічні описи 55 матеріалів, пов’язаних із постаттю Дмитра Загула.
Не забула Буковина свого вірного сина в рік 130ліття від його народження.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment