Книга про обрядовий фольклор гуцулів

Григорук Аделя. Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість. — Львів: Растр7, 2020. — 252с., іл.

Нестор Мизак,
доктор історичних наук,
професор, м. Чернівці

Українська усна народна творчість та пов’язана з нею обрядовість неповторно та всебічно відображають світогляд нашого народу. Пройшовши тривалий шлях розвитку і набувши високохудожньої форми, фольклор достатньо повно репрезентує національну ментальність українців, що підтверджують фундаментальні дослідження з цієї проблеми.
Український фольклор оригінальний тим, що він позначений яскравими етнографічними особливостями географічних регіонів держави — Бойківщини, Полісся, Покуття, Слобожанщини, Поділля, Гуцульщини, адже зумовлений побутом, укладом життя, природними умовами, економікою та історично сформованими традиціями цих місцевостей.
Фольклор та обрядовість жителів Карпат, що є вагомою компонентою української народної творчості, гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію. Вивченню цього феномену й присвячена книга Аделі Григорук “Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість”.
Актуальність цього видання насамперед у тому, що в умовах нестримної глобалізації, трансформаційності навколишнього світу для кожної людини зростає необхідність пізнати автентичну культуру власного народу, сформувати позитивну аксіологію свого національного простору і навчитись інтегруватися в світовий духовний простір у такий спосіб, щоб не втратити при цьому власних коренів, ідентичності, традицій.
Спираючись на засади поліфункціональності та варіативності фольклору, авторка акцентує увагу на етнологічному аспекті. Таке спрямування праці відчувається вже в розділі, який висвітлює загальнотеоретичну тематику, де порушуються питання суті фольклору, історичної еволюції його складових, особливостей жанрової системи, специфіки побутування та ін.
Книга Аделі Григорук розглядає фольклор як важливу сторону духовної культури гуцулів, аналізує обрядову пісенність, в тому числі календарнообрядові пісні зимового, весняного, літнього циклів з їх широкою тематикою, сімейну обрядовість на Гуцульщині.
Важливим є розділ, в якому розглядається прозовий фольклор у його жанровому розмаїтті — казки, легенди і перекази, народні молитви, анекдоти, загадки, прислів’я та приказки.
Аналіз конкретних тематичних груп, мотивів, жанрів має в своїй основі принципи історизму й дає уявлення про динаміку фольклорного процесу, закономірності художньостильових та змістових змін у ньому.
Авторка зупиняється на з’ясуванні таких понять, як “обряд”, “обрядовість”, “обрядова поезія”, “сімейнообрядові пісні”, “полонинські пісні”, “ритуал” та інших, не менш важливих моментах, які мають тісні зв’язки із фольклором, а для їх повнішого засвоєння учнями та студентами подає в посібнику “Короткий словник літературознавчих та народознавчих термінів”.
Цілком закономірно Аделя Григорук ставить у пряму залежність календарнообрядовий комплекс від циклічності господарських робіт на Гуцульщині, простежує поетику трудової та весільної пісенності.
Авторка пропонує до розгляду користувачам цього видання й гуцульську народну хореографію, адже народний танець завжди був дуже важливим у традиційній культурі мешканців Карпат. Справедливо наголошуючи на генетичній спорідненості гуцульських танців із загальноукраїнським танцювальним фольклором, авторка зазначає, що народні танці цього регіону мають свої характерні особливості, зберегли прадавню архаїку, ритуальне значення. В мелодіях, жестах, рухах проглядаються глибокі пласти давньої культури, світоглядні уявлення, архаїчне обрядодійство. Вони є суттєвим виявом самобутніх національних рис, етнічної української ідентичності.
Аналіз календарнообрядових, сімейнообрядових, позаобрядових розважальних танців дає повне уявлення про цей унікальний скарб гуцульської культури, який варто зберігати і примножувати. Тому логічною є розповідь про сценічне життя народних гуцульських танців та самодіяльні дитячі хореографічні колективи, які продовжують життя цього виду народного мистецтва.
Характерною особливістю посібника є його максимальна наповненість потрібною інформацією, розгляд фольклорних явищ в їх історичній змінності, широке посилання на найавторитетніші джерела, що надзвичайно потрібне для цього виду навчальної літератури.
Книга Аделі Григорук цінна ґрунтовним викладом сучасного стану фольклору та обрядовості Гуцульщини, однак важливе її значення ще й у тому, що авторка пропонує методичний інструментарій засвоєння матеріалу здобувачами освіти: після кожного розділу подаються запитання і завдання за змістом висвітленого матеріалу, які сформульовані так, щоб забезпечити ефективне опрацювання учнем/студентом навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Багато завдань мають пошуководослідницький характер і спрямовані на формування в шкільної та студентської молоді навичок наукової праці. Розділ “ Методичні рекомендації щодо вивчення курсу” містить тематику й плани міжпредметних семінарських занять із зазначеною літературою та методичні поради щодо їх проведення, пам’ятки, як готувати повідомлення, реферат, доповідь, як записувати й паспортизувати фольклорні твори.
А. Г. Григорук сама зібрала та систематизувала значну кількість зразків фольклору усіх частин гуцульської етнографічної території України – галицької, буковинської та закарпатської, а також румунської Мараморощини. Багато творів подаються із записів відомих ученихфольклористів та сучасних збирачів.
Ретельно і з належною повнотою підібрано фрагменти з найбільш яскравих, що заслуговують на увагу фольклорних текстів як давнього, архаїчного походження, так і створених у наш час.
Необхідно відзначити ще одну особливість рецензованого посібника: теоретичний виклад матеріалу в ньому опирається на значну за кількістю добірку фольклорних творів, що є мовби поєднанням підручника із хрестоматією. За умови відсутності хрестоматій з локального фольклору такий виклад виглядає цілком умотивованим і заслуговує на увагу.
Вважаємо, що мета книги Аделі Григорук — пройти разом із читачем історично тривалим шляхом становлення надзвичайно оригінального пласта народної культури, його сьогоднішнього побутування на Гуцульщині — досягнута. Найпершими, хто прочитає її, будуть, безумовно, учні та студенти, яким вона безпосередньо адресована. Однак це дослідження, звісно ж, не оминуть увагою любителі гуцульського фольклору, вчителі, вихователі, щирі приятелі яскравої та самобутньої Гуцульщини — вічнозеленої галузки нашого українського дерева роду.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment