СУД над ПРАВОПИСОМ як українофобська агонія

Ірина ФАРІОН

Скасування змін до правопису (від 3 червня 2019 р.) через одіозний “вовчий” (на чолі з Павлом Вовком) Окружний адміністративний суд у Києві – справа замовна й українофобська. Так звана позивачка – семикласниця з Херсону, якій тяжко опанувати правописні зміни до ЗНО (це основна мотивація позову) – є рідною сестрою дружини адвоката Дмитра Ільченка, що представляє сторону оскарження вкрай необхідних правописних змін.
Промовисто, що цей Д. Ільченко був адвокатом і партійним товаришем Владислава Мангера – замовника вбивства Катерини Гандзюк, на якого арештований Мангер переписав свою власність (див. https://www.facebook.com/gandziukgate/). За словами цього Ільченка, позов про скасування постанови скерували “для захисту української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів”. Таким формулюванням цей адвоКат публічно зізнався в мовній неповносправності. І це прекрасно.
Позов подано також від так званої Громадської організації “Правова держава”, що обслуговує одіозного суддю того самого суду П. Вовка. Як подає “УП”, очільник цієї ГО Р. Кравець фігурує на плівках із кабінету голови ОАСК Вовка, в яких ідеться про використання “Правової держави” для подання позовів з ініціятиви очільника ОАСК
(див. https://zmist.pl.ua/news/sud-skasuvav-novyj-ukrayinskyj-pravopys-yak-vin-mav-zminyty-movu). Тому нецивілізованому Вовкові, що родом із Краматорська на Донеччині, давно пора до лісу… Ще 17 липня 2020 року його повідомили про підозру в створенні злочинної організації, що клепає замовні рішення, та в захопленні влади в системі судоустрою. 1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відмовилася відстороняти Вовка від керування Окружним адміністративним судом Києва, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного (див. https://uk.wikipedia.org/wiki/%).
Таким способом Окружний адмінсуд перетворився на основний українофобський наріст на тілі нашої нелюстрованої судової системи, зумовленої злучкою лібералів та українофобів від Порошенка до Медведчука. Цей суд 2019 року за позовом І. Коломойського визнав націоналізацію ПриватБанку незаконною; заблокував перейменування Української православної церкви (Московського патріярхату), яка, за рішенням Верховної Ради, мала внести у свою назву зв’язок із Росією; визнав незаконним рішення Київради, ініційоване депутатами-свободівцями, про перейменування проспектів Московського і Ватутіна на проспекти Бандери і Шухевича; скасував заборону на показ в Україні серіялу “Свати”; поновив Романа Насірова на посаді голови Державної служби та низка інших (див. https://www.unian.ua/society/skasuvannya-novogo-ukrajinskogo-pravopisu-stalo-vidomo-hto-podav-pozov-novini-ukrajini-11302025.html).
Ось такий гарячий сплав межи убивством К. Гандзюк, узаконено-злочинним ОАСК і скасуванням деколонізаційних змін до правопису. Чи не новітня форма гордієвих вузлів сучасної соціолінгвістики? Якщо люди покидьки – то у всьому.
Ухвалені 2019 року зміни – це ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ фонетико-морфологічної системи української мови. Попри половинчастий характер цих змін, на загал – це крок у поверненні мови до її правдивого функціювання і шана всім тим мовознавцям, що в 1930-ті роки заплатили своїм життям за природну кодифікацію української мови (див. більше про це у моїй книжці “Мовна норма: пошук істини”, Івано-Франківськ, 2017).
Сподіваюся, Уряд оскаржить це безглузде рішення ОАСК – і українська мова й надалі позбуватиметься московських лаптів на своєму тілі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment