Зі сторінки Уповноваженого із захисту державної мови

16 січня 2021 р. набула чинності ст. 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, якою передбачено застосування державної мови у сфері обслуговування.
Щодо штрафів за порушення мовного закону в інформпросторі активно поширюються дві протилежні тези: одні заявляють, що з 16 січня 2021 року жодних санкцій за порушення норм щодо мови обслуговування не передбачено, а тому і виконувати Закон не потрібно, інші навпаки – лякають “мовними патрулями”, “рейдами”, поголовним штрафуванням кожного працівника сфери обслуговування. Але жодне з цих тверджень не відповідає дійсності.
Тож вважаємо за необхідне ще раз роз’яснити, як є насправді, щоб нарешті поставити крапку в цьому питанні.

Отже:
За порушення вимог статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” Уповноважений із захисту державної мови відповідно до ст. 57 Закону з 16 січня 2021 року може оголосити суб’єкту господарювання попередження. Штраф може бути накладено на суб’єкта господарювання у випадку, якщо порушення вимог Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування допущено цим суб’єктом повторно упродовж року. Фактично штрафні санкції застосовуватимуться до злісних порушників.
Водночас зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), якими запроваджується адміністративна відповідальність безпосередніх правопорушників – фізичних осіб – законодавства щодо функціонування і застосування української мови як державної, набирають чинності з 16 липня 2022 р. (через 3 роки після набрання чинності Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”).
Передбачена ст. 18852 КУпАП адміністративна відповідальність стосуватиметься насамперед керівників та посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, державних або комунальних підприємств, установ та організацій, і лише у визначених цією статтею випадках зможе бути застосована до керівників інших суб’єктів.
Так само залежно від конкретної ситуації, наявності пом’якшуючих або обтяжуючих обставин, передбачених КУпАП, до правопорушників зможе бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді попередження, якщо правопорушення вчинено ними вперше, або штрафу.
Разом з тим, до набрання чинності ст. 18852 КУпАП відповідні суб’єкти матимуть понад 1,5 роки для того, аби належним чином проінформувати та забезпечити виконання усіма своїми співробітниками норм законодавства про забезпечення функціонування української мови як державної. Тому навіть після липня 2022 р. штрафні санкції застосовуватимуться Уповноваженим лише до злісних порушників закону або суб’єктів господарювання, які відмовлятимуться привести свою діяльність у відповідність до його вимог та продовжуватимуть порушувати права громадян.
– Скільки українців залишають скарги на порушників мовного закону Уповноваженому із захисту державної мови? Відповідає Тарас Кремінь.
– З 16 січня нам надійшло приблизно 250 звернень з різних куточків України. Найбільше – з Києва та області, приблизно 80. На другому місці – Львівщина (17), далі – Одещина й Харківщина (по 12), Дніпропетровщина (5), по декілька звернень із Запорізької, Вінницької, Полтавської та Луганської областей.
З Львівщини надійшли скарги, що не стосувались порушень на території області. Сумлінні мешканці скаржились передусім на інтернет-магазини, туристичні сайти з приводу відсутності меню українською мовою. Було декілька скарг на сайти міністерств. Наприклад, на портал Міністерства внутрішніх справ: на ньому під час прохання надати довідку про несудимість потрібно заповнити відповідну форму двома мовами – українською і російською. У МВС нам уже пояснили, що база формувалась ще в минулому столітті, і пообіцяли, що найближчим часом вдосконалять її.
— На що скаржились в інших регіонах?
— 34 громадянина заявили, що їм відмовили у наданні інформації та послуг українською. Йдеться про окремі супермаркети та МАФи. Крім того, порушення стосувались розміщення зовнішньої реклами російською мовою.
Ще декілька звернень стосувались окремих посадових осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування. Зокрема, з мого рідного Миколаєва є скарги на кількох депутатів, які під час проведення депутатських комісій розмовляли не державною мовою.
Аналогічна ситуація була зафіксована в Одеській міськраді, в тому числі це стосувалось одеського мера Геннадія Труханова. До слова, після нашого звернення міський голова став проводити наради державною мовою, як і депутатські комісії та пленарні засідання міськ­ради.
– Де, на вашу думку, нині найгірша ситуація з наданням послуг державною мовою?
– У Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі. Це наслідки колонізаторської політики та русифікації, які торкнулись великих міст.
– Що загрожує порушникам?
– Спершу їм буде скеровано попередження. Штрафи можна буде застосовувати з 16 липня 2022 року. Зрештою, ми не хочемо лякати людей покараннями. Навпаки, прагнемо стимулювати громадян до застосування української.

ТО ЧИ ЕФЕКТИВНИЙ ЗАКОН БЕЗ ПОКАРАНЬ?
Про це ми запитали в експертів.
Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, співавтор першої версії законопроєкту №5670 (мовного закону):
– Чимало людей вважають, що закон занадто м’який. І це справді так. Але це максимально можливий результат, якого нам вдалося досягти у 2016-му під час обговорення законопроєкту. Його перший варіант містив жорсткіші положення. Так, нам не вдалося впровадити зміни до Кримінального кодексу України, тож за порушення мовного законодавства немає суттєвого покарання.
Багато положень розтягнули в часі. Наприклад, норма про складання всіх предметів ЗНО державною мовою набуде чинності лише 1 січня 2030 року. Лише в 2024 році на загальнонаціональних каналах має бути 90% української мови…
Та все ж хоча ми рухаємось, на превеликий жаль, черепашачими кроками, але робимо це в правильному напрямку. Українізація – це незворотний процес у нашій країні.
Лариса Масенко, мовознавиця, професорка кафедри української мови НУ “Києво-Могилянська академія”, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України:
– Мовна політика має поєднувати наполегливість і гнучкість, тож не думаю, що в цьому питанні доцільна жорсткість. Високі штрафи за порушення мовного законодавства у великих зросійщених містах, таких як Харків, Дніпро, Одеса, могли б стати підставою для провідників “русского міра” збурити суспільство.
Насильницька українізація породила б протестні настрої.
Сергій Оснач, член експертної групи з питань мовної політики при Кабміні:
– Закон уже показав, що він ефективний, попри те, що наразі ще не виписують штрафи. Безліч фірм, компаній перейшли на українську. Це відчули споживачі, вже є чимало позитивних відгуків. Водночас закон використовують з провокаційною метою. Розпускають чутки, нібито в Україні заборонили всі мови, окрім державної. Це нісенітниця.
Олександр Майборода, заступник директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України:
— Мовний закон справді доволі м’який, але я не вважаю, що він мав би бути жорсткішим. Норми достатньо ліберальні, демократичні, і це правильно, зважаючи на реалії, які склались у нашій країні. Треба розуміти, що перехід людей на іншу мову – це тривалий процес. Сподіватись, що закон відразу радикально змінить ситуацію, не варто.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment