Місія культурного націоналіста

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
Слова Ліни Костенко “Поет, що йшов сходами гігантів” стали назвою виставки, яку Музей книги і друкарства України присвятив 150-літтю від дня народження Лесі Українки.

На виставці експонуються видання творів великої українки та досліджень її життя й творчості, графічні роботи українських художників В. Перевальського, В. Лопати, В. Касіяна, М. Дерегуса, Н. Лопухової, М. Стороженка, В. Чебаника та інших, автографи Лесі Українки, прижиттєві світлини, афіші до вистав за її драматичними творами тощо.
Експозицію сформовано на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, Національної історичної бібліотеки, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
На відкритті виставки директорка Музею книги і друкарства Валентина Бочковська наголосила на тому, що Леся Українка була видатною українською поетесою, перекладачкою, непересічною особистістю. Її сучасник Іван Франко не побоявся назвати Лесю правонаступницею Тараса Шевченка. А Музей книги і друкарства одним із перших музеїв в Україні відкрив виставку, присвячену ювілею письменниці. Свого часу тут зробили інвентаризацію всієї музейної колекції – прижиттєвих видань, графічних робіт. Завдяки Інституту літератури на виставці представлено цінні експонати – автографи. Окраса виставки – графічні роботи.
Пані Валентина анонсувала події в рамках виставки. На 5 березня заплановано зустріч із Андрієм Приходьком, який на сцені Львівського академічного театру імені Леся Курбаса здійснив постановку вистави “Лісова пісня”; Богданом Поліщуком, сценографом цієї вистави, науковим співробітником Музею книги і друкарства, а також з акторами театру, які представлять сцени з “Лісової пісні”, що 10 років користується незмінною популярністю серед львів’ян. 6 березня актори театру імені Леся Курбаса, які об’єдналися в гурт “Курбаси”, презентують створений під час карантину альбом “Лісова пісня”, пісні з якого перегукуються з творчістю Лесі Українки.
– Виставка є результатом роботи колективу однодумців, – зазначив заступник директора Музею книги і друкарства, куратор виставки Дмитро Палій. – Найперше, ми хотіли показати силу творчості Лесі Українки, а також автентично відобразити цю творчість і вшанувати пам’ять письменниці.
Силу творчості Лесі Українки ми прагнули продемонструвати насамперед друкованим словом. Підсилює цей ефект експресивна графіка. Вдячні Національному музею українського декоративного мистецтва, який надав для виставки рушники, а також Музею театрального, музичного та кіномистецтва України за афіші до вистав за творами Лесі Українки.
Наша наукова співробітниця Марія Гринько підібрала цитати Ліни Костенко про Лесю Українку, які дуже добре відображають силу й оригінальність її творчої спадщини.
– Виставка викликає у мене велике естетичне захоплення, – зізнався директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Микола Жулинський. – Приємно вражає багатство експонатів. Звернув увагу, що в кожній вітрині є цитата Ліни Костенко з її статті “Геній в умовах заблокованої культури”.
Пригадую, як на Волині відзначали 125-ліття від дня народження Лесі Українки. Ліна Василівна виголосила доповідь, яка була тоді вражаюче сміливою, вона розблокувала наші уявлення, озвучила наші обережні міркування про геній Лесі Українки.
У ці дні я перечитав багато її листів, поезії. Ця геніальна жінка вражає мене своєю прозірливістю та усвідомленням своєї місії – місії культурного націоналіста. Людини, яка вже тоді усвідомила, що неможливо досягнути соціальної справедливості, якщо ми не розблокуємо розум, якщо людина не звільнить себе від рабського почуття, рабського стану. Саме слово повинно будити розум, що заснув.
Леся Українка ставила завдання, що треба за допомогою еліти формувати інший спосіб мислення, мислення національного усвідомлення. Те, що ми сьогодні називаємо національною ідентичністю. Вона розуміла, що для того, щоб цього досягти, художнє слово має бути на високому естетичному рівні. Вихід лише один – прориватися в європейський простір і ставати нацією, яка відкрита світові.
Своєю діяльністю і творчістю Леся повторювала думку, яку проводив Іван Франко: треба з великої етнічної маси українського народу витворити українську націю, яка буде культурним організмом, спроможним до самостійного політичного життя, відпорним до асиміляційних зазіхань на нашу націю.
Повертаюся до Ліни Костенко та її унікального і надзвичайно тонкого вислову: “Геній в умовах заблокованої культури”. Ми сьогодні ще не розблокували нашої літератури й нашої культури, досі не можемо вирватися у світовий культурний простір. І світ ще не відчув, що українська нація має унікальну культуру, має такого генія, як Леся Українка.
Наукова співробітниця Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Алла Диба звернула увагу на те, що Леся Українка залишила не тільки неперевершену поезію і драматургію, а й прозу, до рівня якої лише сьогодні доростає європейська література.
Завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського Сидір Кіраль розповів про досягнення і проблеми лесезнавства. Нині бібліотека працює над проєктом “Наукова бібліографія Лесі Українки”, що складатиметься з чотирьох томів. 1-й – спадщина Лесі Українки, 2-й – Леся Українка в критиці, 3-й – вшанування пам’яті Лесі Українки (Леся Українка в образотворчому мистецтві, музиці тощо). А четвертий том розповідатиме про те, як творчість Лесі Українки представлена в архівах і музеях України. Прикро, що нині нема бібліографічних покажчиків. Національна бібліотека ім. В. Вернадського звернулася до обласних бібліотек із проханням, щоб вони підготували до ювілею Лесі Українки бібліографічні покажчики, як письменниця представлена на сторінках преси тієї чи іншої області. Однак відгукнулися лише Тернопіль, Черкаси й Ужгород…
Народний художник України Василь Перевальський розповів про те, як творчість Лесі Українки представлена в українській графіці та образотворчому мистецтві. А студентки Національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого виконали поезії Лесі Українки.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment