Пам’ятник Шевченку в Полтаві: відзначення 95-річчя з часу встановлення

Історико-просвітницький вечір “Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом. Цікаві факти про пам’ятник Тарасові Шевченку у Полтаві” влаштували Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Захід присвятили 95-річчю з часу встановлення в Полтаві пам’ятника Тарасові Шевченку.

Завідувачка відділу обслуговування користувачів обласної універсальної наукової бібліо­теки Ніна Климко повідомила, що 9 березня, у день народження великого Кобзаря, офіційно зареєстрували світовий рекорд за кількістю встановлених пам’ятників Тарасу Шевченку. За інформацією “Книги рекордів України”, у світі встановлено 1167 пам’ятників Т. Г. Шевченку, із них 99 – за кордоном і 1068 – в Україні.
Тарас Шевченко неодноразово бував на Полтавщині. Тут він написав поеми “Іван Гус” (“Єретик”), “Сліпий”, вірш “Не завидуй багатому” та інші твори. Перебуваючи в Полтаві у 1845 році, Шевченко відвідав садибу Котляревського на Івановій горі та зробив малюнок хати.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив на вагомості встановлення в Полтаві пам’ятника Тарасові Шевченку не лише в культурному житті Полтави, а й усієї України. Він коротко означив історичний контекст, у якому створювалися різноманітні культурні явища, в тому числі у сфері скульптури й архітектури. Йдеться про Українську революцію 1917-1921 рр. і спричинений нею потужний імпульс до національного відродження у 1920-ті роки минулого століття. “Перші пам’ятники Тарасу Шевченку під час перших визвольних змагань за незалежність України на території тодішньої Полтавської губернії з’явилися в 1918 році, у період гетьманату Павла Скоропадського. Навесні 1918 року в у селі Діброва, а восени – у місті Ромни. Останній авторства скульптора Івана Кавалерідзе дуже схожий на полтавський, який так само створив Кавалерідзе і який відкрили у 1926 році, коли наближалася епоха знищення українського культурного відродження, адже 1929 рік деякі культурологи, історики датують як рік завершення Української революції у контексті згортання політики “українізації” і справи “Спілки визволення України”, – наголосив пан Олег.
Головний доповідач – доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка Олександр Лук’яненко, підготував цікавий виступ про історію встановлення пам’ятників Тарасові Шевченку в Полтаві та інших містах України, супроводжуючи її слайд-презентацією.
“Пам’ятник Тарасові Шевченку у Полтаві є унікальним для всієї України, бо створений у стилі авангардизму. Вціліло лише два “авангардних” пам’ятники Кобзарю, а в оригінальному стані – лише полтавський. Це наш духовний маяк, бо багато в чому закріплює наше бачення минулого, а ще європейські прагнення українців, бо по суті є одним із модерних для свого часу”, – наголосив пан Олександр. Він розповів про теплі стосунки скульптора Івана Кавалерідзе з Симоном Петлюрою, який всіляко підтримував митця у його бажанні створити пам’ятник Шевченку у Ромнах.
Пам’ятник у Полтаві відкрили 12 березня 1926 року. З цієї нагоди відбувся кількатисячний мітинг. “У Державному архіві Полтавської області є документи, які засвідчують, що влада вирішила розташувати пам’ятник навпроти музею тому, що там був цвинтар загиблих “борців за владу Рад”, за ті ідеї, які комуністичний режим намагався протягом десятиліть приписати Тарасу Григоровичу Шевченку”, – розповів Олександр Лук’яненко. Спорудили із залізобетону. Могутня фігура Шевченка наче постає з сірих асиметричних брил. Висота фігури Пророка Української Нації становить 1,8 м, а висота постаменту – 3,2 м. “Спочатку в планах Івана Кавалерідзе пам’ятник мав сягати десяти метрів, але пізніше цю ідею було скориговано”, – повідомив науковець. Він розповів про історичне життя пам’ятника Шевченку у Полтаві упродовж XX ст., подвійні стандарти комуністичної влади у ставленні до Кобзаря, про різнотлумачення у датах встановлення пам’ятника, на основі архівних документів описав факт відкриття. “Дітище” Кавалерідзе пережило кілька спроб знищення. Серед них – німецько-радянська війна та спроби демонтажу в СССР через ідеологічне значення. “Під час Другої світової війни німці переплутали монумент Шевченку з пам’ятником Леніну. І лише дивом пам’ятник був урятований. Під час відвідин Полтави Микита Хрущов негативно відгукнувся з приводу авангардного пам’ятника. Перший секретар компартії не сприймав мистецтво поза канонами соцреалізму. Хрущов рекомендував на місці пам’ятника, створеного Кавалерідзе, збудувати новий бронзовий монумент, схожий на ті, що в Каневі та Києві. Але все ж творіння Кавалерідзе тоді відстояли і зберегли”, – зазначив Лук’яненко.
На вечір завітали студенти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, медичного факультету Полтавського державного медичного університету та користувачі бібліотеки. Учасники відкрили нову сторінку історії вшанування пам’яті Тараса Шевченка.

Північно-східний відділ УІНП

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment