ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН. 24. ФАКТЧЕКІНГ

Спершу я натрапила на цей новоанглізм фактчекінг в одному з львівських медійних джерел, яке себе ще й хабом обізвало: “У Львові проведуть аналіз дебатів Садового та Синютки та фактчекінг їхніх заяв” (медіа-хаб “Твоє місто”, 17.11.20 – замість медіЯ-центр). Як відомо, PolitiFact – один з найстаріших та найвідоміших проєктів фактчекінгу в США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гіларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий факт­чекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою. Ото наші львівці і собі скопіювали процес разом зі самим словом, щоб видаватися поважніше.
Проте це словечко не перестало мене переслідувати. 11 березня 2021 року на програмі “Великий Львів” (канал НТА) в моїй присутності його двічі вжив “зелений” міністр культури О. Ткаченко, що переконував нас у потребі “лагідної” українізації, бо, мовляв, “літній жіночці з Одеси” важко спілкуватися у сфері обслуговування споживачів українською мовою… (міністр маніпулятивно, всупереч формулюванню в законі, назвав це спілкуванням у побуті).
Мірило, як бачите, обрано дуже неадекватно не лише в сенсі елементарного приниження пані з Одеси, яку ідентифіковано “літньою жіночкою”, але й самого поняття “лагідної” українізації на 30-му році Незалежности. Цікаво, скільки ще треба розумово відсталим або політично упередженим людям часу, якщо за 30 років вони не встигли опанувати мови Тараса Шевченка? Натомість пан міністр за дуже стислий термін, як чуємо, опанував розсипи новоанглізмів, серед яких фактчекінг, що викликає в мене лише одну асоціяцію — з англійським фак.
Проте насправді спостерігаємо вже цілу “фактчекнуту родину” з різночастинними похідниками (дериватами): фактук, фактчекер та прикладки: факт­чек-асоціяція, роботи-фактчекери, а також функціювання цього новоанглізму в типових синтагматичних зв’язках на зразок фактчекінгові ресурси, медіа, організації; фейкові фактчекери. І це попри те, що це слово майже неможливе до плинної вимови, з огляду на відсутність (тобто ненормативність) в українській мові збігу аж трьох глухих приголосних: [к], [т], [ч].
Що означає це складне слово (або слово-композит) в англійській мові? Його перша частина fact запозичена з латинської мови ˂ factum – зроблене: 1. дійсна, невигадана подія, явище; 2. реальність, дійсність; те, що об’єктивно існує (СІС 2000, с. 922).
Друга частина check-ing у формі дієслова теперішнього часу (to be + дієприкметник теперішнього часу (Present Participle) основного дієслова check + ing) означає: check [tʃek] 1. зупиняти, стримувати; перешкоджати; приборкувати; 2. перевіряти, контролювати; ревізувати; розслідувати, а також ще шість неважливих для нас значень у цьому конкретному випадкові (ВАУС 2011); fact-check – перевірка фактів, пристосоване просторічне – “чекнути” інформацію, тобто перевірити.
Отже, буквально – це перевірка фактів, без якої, як відомо, неможлива професійна і чесна журналістика. Саме в цій царині почали масово і зовсім без потреби вживати цей складний новоанглізм в українській мові як один з напрямів журналістської перевірки і контролю за відповідністю фактів повідомленим новинам чи інформації. Створена Міжнародна мережа фактчекінгу Інституту Пойнтера (International Fact-Checking Network, Poynter Institute) ухвалила навіть міжнародний Кодекс фактчекінгу (The Principal Code), де виписано такі принципи: неупередженість і чесність, прозорість джерел, прозорість фінансування та організації, прозорість методології (передусім пошук первинного джерела), відкриті і чесні виправлення. Усе разом це означає перевірку викладених у статті та інших фактів, балансу думок, висвітлення позицій сторін – і аж тоді публікування матеріялів. Перевірка фактів (фактчекінг) передбачає вердикт (˂ vere dictum – правильно сказане; себто вирок, ухвала) у трьох номінаціях: правда, напів правда, брехня (яку в нас обізвано фейком).
Отже, що є основним перевіреним фактом у сучасному мовному становищі? Звуження природних мовних прав українців, уневажнення їх на своїй Богом даній землі. І наслідком так званого фактчекінгу від Ткаченка є абсолютна брехня про утиски в Україні “рускоязичних”, а звідси — догоджання “літній жіночці з Одеси” та повне ігнорування численних випадків зневаги української мови, зокрема, в одній зі шкіл Одеси, де учителиця з малювання впала в істерику від відповіді дитини українською мовою…
На жаль, мовно-національна свідомість українців не сягнула ще такого рівня, аби кожне мовлене в публічній сфері російське слово сприймалося як слово ворога і окупанта. Тоді б і війни не було.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment