«Росте дерево»: народні скарби Наддніпрянщини

Наталя ГУМНИЦЬКА,
Львів

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
Ось де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко
“До Основ’яненка”

У березневі Шевченківські дні в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відкрилася виставка “Росте дерево. Народне та декоративне мистецтво Наддніпрянщини XVII – середини XX століття”. Цей грандіозний виставковий проєкт базується на міфологічній ідеї “Світового дерева”, “Дерева життя”, яка простежується серед багатьох народів світу й уособлює єдність світобудови: його коріння – потойбіччя, стовбур – земне життя людей, а крона – світ богів. Дерево життя творить не лише символічну вісь тривимірного світу, а й характеризує часовий відлік: нижній ярус відповідає минулому, середній – теперішньому, а верхній – майбутньому часу, а звідси маємо генеалогічний поділ на покоління предків, сучасних людей і нащадків.
Символ дерева міцно закоренився у народному мистецтві по обидва береги Дніпра. Вербальний образ “Світового дерева” постає в українських народних піснях і колядках, а назву цього грандіозного виставкового проєкту автори запозичили з давньоукраїнської щедрівки “Росте деревко тонке й високе…”. Вибір назви декларує тяглість і глибину наших традицій. На Наддніпрянщині “Дерево життя” “проростає” на вишитих весільних рушниках, прочитується у стилізації орнаментики вишитих жіночих сорочок, на барвистих килимах, мальованих скринях, в елементах декорування керамічних мисок і кахлів, у розписах традиційного житла та на так званих “мальовках” на папері.
На виставковій експозиції “Росте дерево” представлено найкращі зразки “мальовок” уже сформованої школи мистецтва петриківців (назва від селища Петриківка на Дніпропетровщині) 1950-1960-х років. Петриківський розпис українського народного малярства став першим серед українських мистецьких скарбів, включених у Список нематеріальної культурної спадщини ­ЮНЕСКО у 2013 році. Виставка вражає як високою естетикою, унікальністю, різножанровістю, фантазією і мистецьким хистом майстрів народного та декоративного мистецтва, так і географією, яка охоплює Київщину, Черкащину, південні райони Чернігівщини та Сумщини, північні райони Кіровоградщини та Дніпропетровщини, а також Полтавщини.
Експозиційний простір виставки зібрав найпоказовіші твори зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, експонати з фондів Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, а також численні зразки з приватних колекцій та ексклюзивні вінтажні світлини. Перехоплює дух від цього різноманіття прекрасних естетичних творінь народних майстрів минулого. Мимоволі охоплює гордість і радість у цих виставкових залах, наснажених архаїкою дивовижних пластів української культурної спадщини.
Уперше народне декоративно-прикладне мистецтво Наддніпрянщини було показане галичанам понад століття тому, на Виставі українських артистів (1905) у Львові та на Виставці домашнього промислу (1912) у Коломиї. Тоді зразки плахт, килимів, вишивок наддніпрянців “сусідили” із мистецькими здобутками гуцульських, покутських і подільських майстрів. Таким чином унікальні надбання народної творчості Наддніпрянщини якнайпереконливіше демонструють єдність обрядово-звичаєвого укладу українського етносу, спільність культурних джерел, глибинність і тяглість традицій на усій території України.
Цю єдність України оспівував Тарас Шевченко у своїх поетичних і малярських творах. Його “Живописна Україна” талановито й з особливою любов’ю візуалізує мальовничі простори України й звичаї українців. Тарас Григорович Шевченко своїм жертовним життям об’єднав Україну, став віссю її “Дерева життя”, яке живиться безмежним талантом і правдивою “не лукавою” любов’ю до рідного народу та землі. Він став центром, серцевиною нашого сьогодення і майбуття назавжди! Спасибі великій і талановитій команді за творчу концепцію виставки “Росте дерево…” і її грандіозне втілення.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment