120 років тому Леся Українка вперше відвідала Буковину

Просвітяни відзначили ювілей товариськими сходинами «Діалог поколінь»

Олена РЄПІНА,
заступниця голови Глибоцького ­районного об’єднання ВУТ “Просвіта”

Товариські сходини у Глибокій
26 квітня виповнилося 120 років від того дня, як Леся Українка вперше відвідала Буковину. Як і тоді, цьогоріч, у ювілейний рік народження Лариси Петрівни Косач, ця подія не залишилася поза увагою громадськості. Просвітяни Глибоччини відзначили обидві ювілейні дати товариськими сходинами – саме таку назву мала зустріч української інтеліґенції зі славетною письменницею у 1901 році. Попри карантинні обмеження сходини у Глибокій виявилися велелюдними: до поважного товариства в залі Центральної бібліотеки Глибоцької територіальної громади в онлайн-форматі приєдналися учасники обласних закладів культури, столичні гості та громадські організації, а також представники української діаспори з Європи – Товариство Української Культури в Австрії ім. Лесі Українки.

Леся Українка
та Буковина:
1901, 1903, 2021
Родзинкою заходу став альбом української дизайнерки Тетяни Зез “Вишивка в одязі відомих українців” 2020 року видання, завдяки якому Леся Українка ніби повернулася на Буковину втретє, бо розкішну Лесину вишиванку у проєкті презентувала буковинка, заснов­ниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
Авторка проєкту, донеччанка пані Тетяна розповіла історію народження альбому: “На перехресті цікавості до меморіальних речей відомих особистостей, творців національної культури минулого та інтересу до мистецтва української вишивки зародилася ідея відтворення одягу відомих українців, позначеного націо­нальним маркером: вишиванок, комірців, краваток тощо. Так було відшито вишиванки Шевченка, Франка, Старицького, Заньковецької та інших відомих діячів – всього на сьогодні 21 робота. Своєрідне “олюднення” одягу класиків відбулося через презентацію відшитих за давніми зразками вишиванок відомими сучасниками – митцями, громадськими діячами, науковцями, які сфотографувалися для альбому – Євгеном Нищуком, Ірмою Вітовською, Ахтемом Сеітаблаєвим тощо. 10 із 16 представлених на листівках вишивок належать родині Косачів, адже введенню елементів вишивки в гардероб інтеліґенції другої половини ХІХ ст. ми завдячуємо Ользі Петрівні Косач – матері славетної родини, що подарувала світу Лесю Українку”.
Своїми відчуттями від участі в проєкті поділилася Леся Воронюк: “Це було дуже трепетно і надзвичайно відповідально, адже Леся Українка – це не одна із письменниць, це єдина у своєму роді жінка, яка сама вибудувала цілий пласт в українській літературі, перекладі, етнографії, культурі тощо”. Розповідаючи про підготовку 15-річчя Дня вишиванки, пані Леся наголосила, що “вишиванка, як друга шкіра, залишається потужним ідентифікатором українства у світі”. “А завдяки таким проєктам, як альбом “Вишивка в одязі видатних українців”, чисто візуальний контекст поглиблюється історично-культурним змістом, що переносить вишиту сорочку із побутової площини у сакральну”, – додала вона.

Діалог поколінь – вісь, що тримає Україну
Про патріотичні родини минулого й сучасності, передачу цінностей між поколіннями міркували учасники заходу. Співорганізаторка сходин – директорка Глибоцького районного краєзнавчого музею, літературного музею Домки Ботушанської Ольга Шевченко – розповіла про Лесю Українку в поезії та малярстві Домки Сидорівни Ботушанської. А син пані Ольги Володимир Шевченко, знаний на Буковині волонтер, і невістка, донеччанка Яна поділилися історією свого кохання та тим, як уживаються Схід і Захід під спільним сімейним дахом.
Свій діалог поколінь запропонували присутнім Світлана Пожога разом із внучкою Світланкою Грищук – донькою священника Православної церкви України. Пані Світлана – педагогиня, громадська діячка, вона розповіла про засади сімейного морально-етичного християнського виховання, що культивуються у родині священника Православної церкви України Романа Романовича та Олени Костянтинівни Грищуків. Літературно-музичну композицію “До мого фортепіано” виконала лауреатка конкурсу ім. Лесі Українки “Змагаймось за нове життя” – Світланка Грищук. У неповторному дуеті бабусі і внучки, як справжній діалог поколінь, прозвучала співана поезія Лесі Українки.
До сліз розчулили присутніх поетичні рядки мами і доньки Віри Китайгородської та Лесі Воронюк у виконанні відомої буковинської етнографині, педагогині Наталі Козачок та її сина Володимира – студента Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича. Пані Наталя розповіла про діяльність гуртка “Етнографічне крає­знавство” та запросила Тетяну Зез ознайомитися із вишиванками с. Чагор.
Голова районного об’єднан­ня ВУТ “Просвіта” Олександра Приходько-Возняк зачитала авторські присвяти Лесі Українці, а співорганізаторка, директорка бібліотеки Ольга Ковальчук запросила всіх охочих переглянути тематичну виставку та зробити фото на згадку про ювілей, скориставшись фотозоною “Леся Українка – 150: діалог поколінь”.
У підсумку українська письменниця, громадська і культурна діячка Віра Китайгородська наголосила, що любов – до родини, рідної культури, землі, де народився і виріс, – є визначальною і рушійною силою, на якій стояв і стоятиме український світ.
Ініціаторка та модераторка заходу, заступниця голови районного об’єднання ВУТ “Просвіта” Олена Рєпіна вручила учасникам грамоти, подяки, анонсувала наступні заходи ювілейного року Лесі Українки.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment