Просвітяни відзначили ювілей товариськими сходинами «Діалог поколінь»
Олена РЄПІНА,
заступниця голови Глибоцького районного об’єднання ВУТ “Просвіта”
Товариські сходини у Глибокій
26 квітня виповнилося 120 років від того дня, як Леся Українка вперше відвідала Буковину. Як і тоді, цьогоріч, у ювілейний рік народження Лариси Петрівни Косач, ця подія не залишилася поза увагою громадськості. Просвітяни Глибоччини відзначили обидві ювілейні дати товариськими сходинами – саме таку назву мала зустріч української інтеліґенції зі славетною письменницею у 1901 році. Попри карантинні обмеження сходини у Глибокій виявилися велелюдними: до поважного товариства в залі Центральної бібліотеки Глибоцької територіальної громади в онлайн-форматі приєдналися учасники обласних закладів культури, столичні гості та громадські організації, а також представники української діаспори з Європи – Товариство Української Культури в Австрії ім. Лесі Українки.
Леся Українка
та Буковина:
1901, 1903, 2021
Родзинкою заходу став альбом української дизайнерки Тетяни Зез “Вишивка в одязі відомих українців” 2020 року видання, завдяки якому Леся Українка ніби повернулася на Буковину втретє, бо розкішну Лесину вишиванку у проєкті презентувала буковинка, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
Авторка проєкту, донеччанка пані Тетяна розповіла історію народження альбому: “На перехресті цікавості до меморіальних речей відомих особистостей, творців національної культури минулого та інтересу до мистецтва української вишивки зародилася ідея відтворення одягу відомих українців, позначеного національним маркером: вишиванок, комірців, краваток тощо. Так було відшито вишиванки Шевченка, Франка, Старицького, Заньковецької та інших відомих діячів – всього на сьогодні 21 робота. Своєрідне “олюднення” одягу класиків відбулося через презентацію відшитих за давніми зразками вишиванок відомими сучасниками – митцями, громадськими діячами, науковцями, які сфотографувалися для альбому – Євгеном Нищуком, Ірмою Вітовською, Ахтемом Сеітаблаєвим тощо. 10 із 16 представлених на листівках вишивок належать родині Косачів, адже введенню елементів вишивки в гардероб інтеліґенції другої половини ХІХ ст. ми завдячуємо Ользі Петрівні Косач – матері славетної родини, що подарувала світу Лесю Українку”.
Своїми відчуттями від участі в проєкті поділилася Леся Воронюк: “Це було дуже трепетно і надзвичайно відповідально, адже Леся Українка – це не одна із письменниць, це єдина у своєму роді жінка, яка сама вибудувала цілий пласт в українській літературі, перекладі, етнографії, культурі тощо”. Розповідаючи про підготовку 15-річчя Дня вишиванки, пані Леся наголосила, що “вишиванка, як друга шкіра, залишається потужним ідентифікатором українства у світі”. “А завдяки таким проєктам, як альбом “Вишивка в одязі видатних українців”, чисто візуальний контекст поглиблюється історично-культурним змістом, що переносить вишиту сорочку із побутової площини у сакральну”, – додала вона.
Діалог поколінь – вісь, що тримає Україну
Про патріотичні родини минулого й сучасності, передачу цінностей між поколіннями міркували учасники заходу. Співорганізаторка сходин – директорка Глибоцького районного краєзнавчого музею, літературного музею Домки Ботушанської Ольга Шевченко – розповіла про Лесю Українку в поезії та малярстві Домки Сидорівни Ботушанської. А син пані Ольги Володимир Шевченко, знаний на Буковині волонтер, і невістка, донеччанка Яна поділилися історією свого кохання та тим, як уживаються Схід і Захід під спільним сімейним дахом.
Свій діалог поколінь запропонували присутнім Світлана Пожога разом із внучкою Світланкою Грищук – донькою священника Православної церкви України. Пані Світлана – педагогиня, громадська діячка, вона розповіла про засади сімейного морально-етичного християнського виховання, що культивуються у родині священника Православної церкви України Романа Романовича та Олени Костянтинівни Грищуків. Літературно-музичну композицію “До мого фортепіано” виконала лауреатка конкурсу ім. Лесі Українки “Змагаймось за нове життя” – Світланка Грищук. У неповторному дуеті бабусі і внучки, як справжній діалог поколінь, прозвучала співана поезія Лесі Українки.
До сліз розчулили присутніх поетичні рядки мами і доньки Віри Китайгородської та Лесі Воронюк у виконанні відомої буковинської етнографині, педагогині Наталі Козачок та її сина Володимира – студента Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича. Пані Наталя розповіла про діяльність гуртка “Етнографічне краєзнавство” та запросила Тетяну Зез ознайомитися із вишиванками с. Чагор.
Голова районного об’єднання ВУТ “Просвіта” Олександра Приходько-Возняк зачитала авторські присвяти Лесі Українці, а співорганізаторка, директорка бібліотеки Ольга Ковальчук запросила всіх охочих переглянути тематичну виставку та зробити фото на згадку про ювілей, скориставшись фотозоною “Леся Українка – 150: діалог поколінь”.
У підсумку українська письменниця, громадська і культурна діячка Віра Китайгородська наголосила, що любов – до родини, рідної культури, землі, де народився і виріс, – є визначальною і рушійною силою, на якій стояв і стоятиме український світ.
Ініціаторка та модераторка заходу, заступниця голови районного об’єднання ВУТ “Просвіта” Олена Рєпіна вручила учасникам грамоти, подяки, анонсувала наступні заходи ювілейного року Лесі Українки.
